chrome firefox opera safari iexplorer

Сьогодні — Семена, колись важливий день для хлопців

14 вересня 2017 о 08:39

Чотирнадцятого вересня — свято Преподобного Симеона Стовпника та його матері Марфи, народний варіант назви — день Семена.

Симеон Стовпник (ІV-V століття) до вісімнадцяти років був чабаном у своїх родичів. Згодом він таємно втік до монастиря. Ця визначна в історії церкви людина провела вісімдесят років, дотримуючись вимог аскетизму, дивуючи всіх умінням читати чужі думки та відданістю Богові.

Преподобний Симеон провів у посилених чернечих подвигах 80 років, з яких 47 простояв на стовпі, тому Стовпник.

За козацьких часів у цей день хлопців уперше «садовили на коні», проводили пострижини — це важлива подія в житті молодого вояка. Цей звичай походив ще від княжих часів, коли молодих княжичів цього дня садовили на коні та з великими церемоніями везли до церкви, де пострижини виконував сам єпископ.

У козацькій Україні хлопчаків, які досягли шестирічного віку, вперше стригли. Батько ставив посеред хати стілець, а на нього — діжку. Мати накривала діжу кожухом, а вже на кожуха садили хлопця. Спочатку чоловіки тричі піднімали хлопця разом зі стільцем і діжкою до стелі, «щоб ріс великий». А потім батько чи дід окроплювали голову хлопчини свяченою водою і шаблею відрізали пасмо волосся, яке мати загортала у хустину і виносила у комору. У заможних козацьких родинах після відрізання волосся стріляли з рушниць.

Наступний постриг хлопчика був через кожний рік ще два рази — до трьох, а потім — аж перед шлюбом.

Іншим цікавим звичаєм на Семена був ритуал «посадження на коня». Хлопці, які досягли 9 років і пройшли «третю стрижку», збиралися на майдані, де їх чекала громада. Юного козака батько садив у сідло бойового коня і, тримаючи його вуздечку, тричі обводив по колу. Той, хто втримався на коні, ставав учнем козацької сотні і всерйоз освоював козацькі бойові таємниці.

В ніч на Семена колись відбувалося ще базарне київське свято — «Весілля свічки», або «Свято свічки», з лялькою на людську подобу. Це свято було своєрідним карнавалом вогнів на київських базарах. Кожен з ремісничих цехів цієї ночі вперше запалював свічки, якими від цього часу вже дозволялося користуватися вечорами. До цього дня у цехах робочий день закінчувався разом зі світловим, оскільки свічки не лише дуже дорого коштували, але і були причиною величезних пожеж, під час яких вигорав майже весь ремісничий тоді ще дерев’яний Поділ.

У день Семена закінчується «вулиця» і починаються вечорниці. Ще напередодні хлопці наймають для вечорниць хату на весь осінньо-зимовий період. Цього дня починаються молодіжні осінні вечорниці. Дівчата варять обрядову кашу, готують вареники, а хлопці наймають музик.

На Семенів день відбувається обряд посвяти в парубоцтво, коли ще зовсім молодих хлопців приймають до хлопчачої ватаги.

Колись від цього дня ткачі починали ткати килими. Бралися за роботу й інші сільські майстри: столярі, стельмахи, ковалі.

Ввечері цього дня майстри збиралися в шинок і «засиджували вечір» з горілкою. Такі «засиджени» відбувалися цілий тиждень: від Семена до Другої Пречистої.

Семенів день — то день відльоту ластівок та покарання горобців. Святий Семен вважається покровителем птахів, саме йому вони звітують у своїх добрих або злих вчинках. Ластівки у народній уяві — то посланники неба та провісники весни; хто зруйнує гніздо ластівки, у того на обличчі віспа буде. Горобці ж, навпаки, прокляті птахи, бо коли розпинали Христа, то вони кричали «Жив! Жив!», повідомляючи катам, що він іще не помер. Отож і дістається на Семенів день горобцям по заслугах.

Існує стародавнє повір'я, що цього дня злітаються в очерет горобці, а чорти там їх міряють на мірки: все, що в мірці, належить чортові, а поза міркою — людині. Тому, мовляв, після Семена горобців у містах і селах меншає.

Саме від Семена люди починають копати картоплю. В полі розкладають вогнище, печуть нову картоплю, їдять і гріють руки — «щоб не мерзли взимку».

За старим стилем Семенів день — то день початку осені, а в давні часи день початку року. Від цього дня починається «нове бабине літо», яке закінчується 21 вересня.

Прислів'я і приказки:

Любив на Семена мед-пиво пити — не лінуйся і робити.

Народні прикмети:

  • На Семена ясно — осінь буде погожою і теплою.
  • На Семенів день вітер із півдня — буде зима тепла.
  • Якщо гуси відлітають на Семена — чекай ранньої зими.
  • На Семена багато павутини — осінь буде довга та ясна.
  • День на Семена був з болотом — осінь буде дощова; ясним — осінь буде з доброю погодою.

9 лютого

Інші дати
Василь Данилевич
1872 – український історик, археолог, нумізмат, музеєзнавець, учень В. Антоновича. Автор фундаментальної праці з давньої історії Київщини «Археологічна минувшина Київщини» (1925), історіографічних розвідок про Миколу Костомарова, публікацій матеріалів про численні археологічні дослідження курганів на Сумщині, слов’янських старожитностей під Харковом.
Розгорнути
Іоанна Златоуста
Опівдні ясне сонце - на ранню весну
Розгорнути
Народився Никифор Григор'єв (Григор'єв-Наш)
1883 –  педагог-просвітянин, громадський і політичний діяч, Міністр освіти в уряді УНР, директор Соціологічного інституту в Празі, керівник українського відділення радіостанції «Голос Америки». Автор праць «Історія України в народних думах та піснях», «Основи націознання», «Українська національна вдача».
Розгорнути

Новини Дивитися всі