chrome firefox opera safari iexplorer

За 3,5 роки міністри культури не змінили жодної наглядової ради часів Януковича!

13 вересня 2017 о 14:33

Як відомо, для забезпечення функціонування національного закладу культури та здійснення контролю за його діяльністю Кабінетом Міністрів за поданням Міністерства культури затверджується персональний склад наглядових рад цих закладів (національних історико-культурних, історико-меморіальних заповідників тощо).

Не секрет, що у попередній період до складу цих наглядових рад призначалися тодішні чиновники, представники центральних і місцевих органів виконавчої влади. Цікаво: хто ж сьогодні контролює діяльність національних закладів культури?

Як зʼясувалося, ситуація унікальна: через 3,5 роки після того, як культурою керують майданні міністри та чиновники, не створено ЖОДНОЇ нової наглядової ради!

Формально досі контролюють діяльність національних закладів культури старі склади наглядових рад, погоджені ще премʼєром Азаровим, до складу яких входять, приміром, Михайло Кулиняк, Сергій Тулуб, Лариса Скорик, Петро Толочко та інші ідеологи режиму часів Януковича.

Міністерство культури досі не мало часу на формування нових наглядових рад національних заповідників?!

Більше того, в Україні — це перший прецедент, коли в силу суб’єктивних обставин і конфліктів всередині уряду, куратором питань культури є не Віце-прем’єр з гуманітарних питань, а Віце-прем’єр соціальної політики П. Розенко!     

Отож, за три з половиною роки Міністерство і уряд не спромоглися затвердити нових наглядових рад... До речі, як інформують керівники заповідників, вони вже кілька разів подавали до Мінкульту пропозиції стосовно формування нового складу наглядових рад, але досі це, очевидно, надскладне для профільного міністерства питання не вирішене.

Можна лише уявити, наскільки сфера культури є «важливою» для сьогоднішніх українських чиновників, а також для вже другого після Революції гідності складу уряду, якщо найпростіше питання – формування нового складу наглядових рад для сприяння і допомоги в роботі національних закладів культури  — до цих пір не реалізовано.

Тут  хочеться згадати Вінстона Черчилля, який під час Другої світової війни запитав: «Де видатки на культуру? За що ми воюємо?!».

Микола Томенко, лідер Громадського руху «Рідна країна» 

Розділи: Політика

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути