Амет-Хан Султан народився 25 жовтня 1920 р. в селищі Алупка Ялтинського повіту Таврійської губернії, в родині кримської татарки і дагестанця.
Двічі Герой Радянського Союзу. 603 бойових вильоти, 30 ворожих літаків збив особисто, 19 – разом із іншими льотчиками.
Протягом майже 25 років (1947-71 рр.) – льотчик-випробувач, єдиний, хто випробував понад 50 різновидів літальних апаратів, загалом 107 одиниць техніки.
По завершенні «семирічки» Амет-Хан вчився у залізничному фабрично-заводському училищі в Сімферополі, затим працював слюсарем у паровозному депо, навчався в аероклубі.
У лютому 1939 р. вступив до Качинської військової авіаційної школи (поблизу Севастополя), 1940 р. закінчив прискорений курс («зліт-посадка» — пам’ятаєте, у Бикова, «В бій ідуть самі «старики»?), отримав звання молодшого лейтенанта, був скерований до 4-го винищувального авіаполку, що дислокувався неподалік Кишинева.
22 червня 1941 р. – перший бойовий виліт. У листопаді командир ланки лейтенант Амет-Хан Султан уже був нагороджений орденом Червоної Зірки.
Від березня 1942 р. полк у складі 147-ї винищувальної авіаційної дивізії дислокувався у Ярославлі. Тут Амет-Хан Султан таранив бомбардувальник «Юнкерс-88» і збив його. Був нагороджений орденом Червоного Прапора.
У липні 1942-го полк розташувався поблизу міста Єлець у складі 8-ї повітряної армії. Протягом місяця в боях під Воронежем Амет-Хан Султан знищив сім літаків супротивника. Був призначений на посаду командира ескадрильї. Увійшов до складу групи спеціального призначення, до якої входили найдосвідченіші льотчики-винищувачі. У Сталінградській битві збив шість ворожих літаків. Був нагороджений орденом Леніна.
Починаючи з жовтня 1942 р., старший лейтенант Амет-Хан Султан — командир 3-ї ескадрильї 9 військового авіаполку. Брав участь у звільненні Ростова-на-Дону, у листопаді 1942-го нагороджений другим орденом Червоного Прапора.
Пройшов перенавчання для польотів на американському винищувачі «Аерокобра», брав участь у Донбаській операції. 18 квітня 1943 р. отримав другий орден Леніна. Після звільнення Таганрога і Мелітополя -24 серпня 1943 р. — гвардії капітан Амет-Хан Султан став Героєм Радянського Союзу. На цей час здійснив 359 бойових вильотів, провів 79 повітряних боїв, особисто збив 11 літаків.
Потім були визволення Криму і штурм Севастополя.
У травні 1944 р. Амет-Ханові дозволили на три дні відвідати батьків у Алупці. Тоді й дізнався, що його брат Імран обвинувачений у «пособництві окупантам» і заарештований. Саме на ці страшні три дні припала операція НКВС із примусової депортації кримських татарів. Прийшли й за матір’ю Амет-Хана, але син не дозволив її забрати. Конфлікт заледве не переріс у стрілянину. Лише через бойові заслуги Амет-Хана та заступництво командувача 8-ї армії генерала Тимофія Хрюкіна — Насібу Султанову не депортували. Генерал Хрюкін переправив батьків Амет-Хана до станиці Привольної Краснодарського краю, де мешкали його батьки, тут родина й мешкала аж до повернення в рідні краї по війні…
Потім були бої у Східній Прусії, битва за Берлін. Останній повітряний бій — 29 квітня 1945 р. над аеродромом Темпельгоф, тоді Амет-Хан збив «Фокке-Вульф-190». 30 червня 1945 р.«за проявлену хоробрість і героїзм у боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, за успішне проведення 603 бойових вильотів, збиті особисто 30 літаків противника різних типів і 19 літаків, збитих у групових боях» гвардії майор авіації Амет-Хан Султан вдруге отримав звання Героя Радянського Союзу. За чотири воєнних роки — п'ятнадцять бойових нагород; серед них — дві Золоті Зірки Героя, три ордени Леніна, чотири — Червоного Прапора, ордени Олександра Невського, Вітчизняної війни I ступеня, Червоної Зірки…
Від серпня 1945 р. Амет-Хан Султан став слухачем Військової академії командно-штурманського складу в Моніно. Однак невдовзі подав рапорт керівництву з проханням про відрахування. У квітні 1946 р. звільнений у запас.
Намагався повернутися до улюбленої справи: в березні 1946 р. поїхав до Москви, подав заяву до Льотно-дослідницького інституту, претендував на посаду льотчика-випробувача. Проте відповіді не отримав жодної. Як виявилося пізніше, «завадила» національність: про кримських татарів — репресований народ – небезпечно було навіть згадувати. Амет-Хан був зі своїм народом, не приховуючи своєї національності. Хоча діставав пропозицію назватися дагестанцем: тоді, мовляв, усі проблеми «відпадуть».
Завдяки бойовим товаришам – О.Покришкіну, В.Лавриненкову, Т.Хрюкіну (на той час — заступникові Головнокомандувача ВПС) у лютому 1947 р. Амет-Хан Султан усе ж став льотчиком-випробувачем.
Усього провів 150 пілотованих польотів. 1953 р. був представлений до третьої Зірки Героя, однак… Відомо, що Сталіну «підказав» Берія: «Як це татарина допустили до надсекретних випробувань?»
Амет-Хан Султан наполегливо звертався до керівництва тодішньої держави з клопотанням про повернення кримських татарів на батьківщину. Після 20-го з’їзду КПРС, на якому було «розвінчано» культ особи Сталіна, він підписав лист до ЦК КПУ з проханням про реабілітацію кримських татарів. За це йому не дозволили взяти участь у ювілейних урочистостях полку «Нормандія-Німан», формально – нібито через участь у надсекретних випробуваннях винищувача Су-9.
У 1958–1960 рр. перший загін космонавтів відпрацьовував дії в умовах невагомості на спеціально обладнаному літаку, який пілотував Амет-Хан. Заслужений льотчик-випробувач А.-Х.Султан брав участь у підготовці до космічних польотів перших льотчиків-космонавтів Германа Титова, Валерія Биковського,Олексія Леонова, Павла Бєляєва, Володимира Комарова. Космонавти його обожнювали.
1 лютого 1971 р., під час виконання випробувального польоту на літаючій лабораторії Ту-16ЛЛ, Амет-Хан Султан разом з усім екіпажем загинув.
Похований у Москві на Новодівичому цвинтарі.
У вересні 2010 р. Національний з’їзд кримськотатарського народу – Курултай – звернувся до вищого керівництва України з проханням сприяти присвоєнню імені Амет-Хана Султана міжнародному аеропортові «Сімферополь». Лише 14 травня 2015 р. постановою Верховної Ради України ця назва аеропорту була присвоєна. На той час Крим уже окупувала Росія…
На постаменті пам’ятника Амет-Ханові Султану в Парижі (його встановлення ініціювали бойові побратими з «Нормандії-Німан») — напис: «Амет-Хан Султан. Пілот від Бога».
Підготувала Олена Бондаренко, Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»
