chrome firefox opera safari iexplorer

97 років тому народився льотчик-ас Амет-Хан Султан, національний герой кримськотатарського народу

25 жовтня 2017 о 10:37

Амет-Хан Султан народився 25 жовтня 1920 р. в селищі Алупка Ялтинського повіту Таврійської губернії, в родині кримської татарки і дагестанця.

Двічі Герой Радянського Союзу. 603 бойових вильоти, 30 ворожих літаків збив особисто, 19 – разом із іншими льотчиками.

Протягом майже 25 років (1947-71 рр.) – льотчик-випробувач, єдиний, хто випробував понад 50 різновидів літальних апаратів, загалом 107 одиниць техніки.

По завершенні «семирічки» Амет-Хан вчився у залізничному фабрично-заводському училищі в Сімферополі, затим працював слюсарем у паровозному депо, навчався в аероклубі.

У лютому 1939 р. вступив до Качинської військової авіаційної школи (поблизу Севастополя), 1940 р. закінчив прискорений курс («зліт-посадка» — пам’ятаєте, у Бикова, «В бій ідуть самі «старики»?), отримав звання молодшого лейтенанта, був скерований до 4-го винищувального авіаполку, що дислокувався неподалік Кишинева.

22 червня 1941 р. – перший бойовий виліт. У листопаді командир ланки лейтенант Амет-Хан Султан уже був нагороджений орденом Червоної Зірки.

Від березня 1942 р. полк у складі 147-ї винищувальної авіаційної дивізії дислокувався у Ярославлі. Тут Амет-Хан Султан таранив бомбардувальник «Юнкерс-88» і збив його. Був нагороджений орденом Червоного Прапора.

У липні 1942-го полк розташувався поблизу міста Єлець у складі 8-ї повітряної армії. Протягом місяця в боях під Воронежем Амет-Хан Султан знищив сім літаків супротивника. Був призначений на посаду командира ескадрильї. Увійшов до складу групи спеціального призначення, до якої входили найдосвідченіші льотчики-винищувачі. У Сталінградській битві збив шість ворожих літаків. Був нагороджений орденом Леніна.

Починаючи з жовтня 1942 р., старший лейтенант Амет-Хан Султан — командир 3-ї ескадрильї 9 військового авіаполку. Брав участь у звільненні Ростова-на-Дону, у листопаді 1942-го нагороджений другим орденом Червоного Прапора.

Пройшов перенавчання для польотів на американському винищувачі «Аерокобра», брав участь у Донбаській операції. 18 квітня 1943 р. отримав другий орден Леніна. Після звільнення Таганрога і Мелітополя -24 серпня 1943 р. — гвардії капітан Амет-Хан Султан став Героєм Радянського Союзу. На цей час здійснив 359 бойових вильотів, провів 79 повітряних боїв, особисто збив 11 літаків.

Потім були визволення Криму і штурм Севастополя.

У травні 1944 р. Амет-Ханові дозволили на три дні відвідати батьків у Алупці. Тоді й дізнався, що його брат Імран обвинувачений у «пособництві окупантам» і заарештований. Саме на ці страшні три дні припала операція НКВС із примусової депортації кримських татарів. Прийшли й за матір’ю Амет-Хана, але син не дозволив її забрати. Конфлікт заледве не переріс у стрілянину. Лише через бойові заслуги Амет-Хана та заступництво командувача 8-ї армії генерала Тимофія Хрюкіна — Насібу Султанову не депортували. Генерал Хрюкін переправив батьків Амет-Хана до станиці Привольної Краснодарського краю, де мешкали його батьки, тут родина й мешкала аж до повернення в рідні краї по війні…

Потім були бої у Східній Прусії, битва за Берлін. Останній повітряний бій — 29 квітня 1945 р. над аеродромом Темпельгоф, тоді Амет-Хан збив «Фокке-Вульф-190». 30 червня 1945 р.«за проявлену хоробрість і героїзм у боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, за успішне проведення 603 бойових вильотів, збиті особисто 30 літаків противника різних типів і 19 літаків, збитих у групових боях» гвардії майор авіації Амет-Хан Султан вдруге отримав звання Героя Радянського Союзу. За чотири воєнних роки — п'ятнадцять бойових нагород; серед них — дві Золоті Зірки Героя, три ордени Леніна, чотири — Червоного Прапора, ордени Олександра Невського, Вітчизняної війни I ступеня, Червоної Зірки…

Від серпня 1945 р. Амет-Хан Султан став слухачем Військової академії командно-штурманського складу в Моніно. Однак невдовзі подав рапорт керівництву з проханням про відрахування. У квітні 1946 р. звільнений у запас.

Намагався повернутися до улюбленої справи: в березні 1946 р. поїхав до Москви, подав заяву до Льотно-дослідницького інституту, претендував на посаду льотчика-випробувача. Проте відповіді не отримав жодної. Як виявилося пізніше, «завадила» національність: про кримських татарів — репресований народ – небезпечно було навіть згадувати. Амет-Хан був зі своїм народом, не приховуючи своєї національності. Хоча діставав пропозицію назватися дагестанцем: тоді, мовляв, усі проблеми «відпадуть».

Завдяки бойовим товаришам – О.Покришкіну, В.Лавриненкову, Т.Хрюкіну (на той час — заступникові Головнокомандувача ВПС) у лютому 1947 р. Амет-Хан Султан усе ж став льотчиком-випробувачем.

Усього провів 150 пілотованих польотів. 1953 р. був представлений до третьої Зірки Героя, однак… Відомо, що Сталіну «підказав» Берія: «Як це татарина допустили до надсекретних випробувань?»

Амет-Хан Султан наполегливо звертався до керівництва тодішньої держави з клопотанням про повернення кримських татарів на батьківщину. Після 20-го з’їзду КПРС, на якому було «розвінчано» культ особи Сталіна, він підписав лист до ЦК КПУ з проханням про реабілітацію кримських татарів. За це йому не дозволили взяти участь у ювілейних урочистостях полку «Нормандія-Німан», формально – нібито через участь у надсекретних випробуваннях винищувача Су-9.

У 1958–1960 рр. перший загін космонавтів відпрацьовував дії в умовах невагомості на спеціально обладнаному літаку, який пілотував Амет-Хан. Заслужений льотчик-випробувач А.-Х.Султан брав участь у підготовці до космічних польотів перших льотчиків-космонавтів Германа Титова, Валерія Биковського,Олексія Леонова, Павла Бєляєва, Володимира Комарова. Космонавти його обожнювали.

1 лютого 1971 р., під час виконання випробувального польоту на літаючій лабораторії Ту-16ЛЛ, Амет-Хан Султан разом з усім екіпажем загинув.

Похований у Москві на Новодівичому цвинтарі.

У вересні 2010 р. Національний з’їзд кримськотатарського народу – Курултай – звернувся до вищого керівництва України з проханням сприяти присвоєнню імені Амет-Хана Султана міжнародному аеропортові «Сімферополь». Лише 14 травня 2015 р. постановою Верховної Ради України ця назва аеропорту була присвоєна. На той час Крим уже окупувала Росія…

На постаменті пам’ятника Амет-Ханові Султану в Парижі (його встановлення ініціювали бойові побратими з «Нормандії-Німан») — напис: «Амет-Хан Султан. Пілот від Бога».

Підготувала Олена Бондаренко, Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

20 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути