chrome firefox opera safari iexplorer

«Наш Владімір», «наша Анна»… «наш Мінкульт»?

27 жовтня 2017 о 13:45

Український чиновник – істота дивовижна. Його треба досліджувати, вивчати і заспиртовувати для демонстрації майбутнім поколінням.

У чиновничому світі, як показує практика, виживають особини, найбільше обдаровані хапальністю, виверткістю і мистецтвом клеїти дурня. Останнє особливо чітко себе виявляє, коли йдеться про чужі інтереси (до яких, у розумінні чиновника, очевидячки, належать і державні).

Ілюструємо на конкретному прикладі.

27 липня цього року Громадський рух «Рідна країна» в особі його лідера Миколи Томенка у зверненні до міністра культури України п.Євгена Нищука та голови Полтавської ОДА п.В.Головка спробував привернути увагу до чергової ідеологічної диверсії, до якої вдаються на теренах України адепти «руского міра». Ідеться про насаджування московських «скрєп» із використанням почуттів і намірів болгарської спільноти, яка на місці ймовірного поховання хана Великої Булгарії Кубрата неподалік с.Мала Перещепина планує збудувати меморіальний комплекс свого родоначальника.

(Докладніше про ситуацію, що спонукала до такого звернення, читайте тут)

У зверненні «Рідної країни», зокрема, зазначалося: «… викликає серйозне занепокоєння активізація діяльності путінських ідеологів та релігійних діячів РПЦ навколо постаті хана Великої Булгарії Кубрата, чиє поховання, імовірно, знайдене поблизу с.Мала Перещепина Новосанжарського району Полтавської області. Тривають розлогі інтерв’ю російських науковців та церковників щодо християнської віри хана Кубрата, «спільного коріння» росіян із його нащадками – болгарами, татарами та чувашами, в підсумку яких пропонується канонізувати Кубрата російською церквою та побудувати на місці його поховання храм УПЦ МП».

Було висловлене прохання до очільників Мінкульту і Полтавської ОДА «… не припустити потурання ідеологічно-інформаційній війні, яку намагаються розпалити на теренах краю адепти «руского міра» через спробу взяти під свій вплив створення меморіального комплексу хана Кубрата на Потавщині».

Рівно за місяць отримали відповідь Міністерства – за підписом першого заступника міністра С.В.Фоменка: «В Міністерстві культури відсутня інформація щодо намірів представників Української православної церкви побудувати на ймовірному місці поховання хана Кубрата культову споруду».

Із властивою українському чиновникові «наївністю» пан Фоменко зазначає, що Мінкульт проконсультувався з Українським інститутом національної пім’яті і «підтримує позицію Інституту та не заперечує проти ініціативи болгарської спільноти створити меморіальний комплекс … за умови дотримання чинного законодавства».

В цьому ж листі нам дуже ретельно, з урахуванням нашого, вочевидь, правового невігластва, роз’яснено вимоги Земельного кодексу, за яким «рішення щодо виділення земельної ділянки для будівництва культової споруди в с.Мала Перещепина Новосанжарського району Полтавської області належить до компетенції Малоперещепинської сільської ради».

А от «з метою врахування окремих аспектів», «які стосуються ведення Російською Федереацією проти України гібридної війни (інформаційної її складової)», — звернення «направлено для вжиття відповідних заходів реагування до Полтавської обласної державної адміністрації».

Торбто, ми – про ідеологічну диверсію «руского міра», а нам – про «ініціативу болгарської спільноти» та Земельний кодекс. Ми – про інформаційну гібридну війну – а нам – про Полтавську адміністрацію.

А що ж Полтавська ОДА? Коли минули всі можливі терміни, відведені законодавством для реагування на звернення громадян, нарешті отримуємо документ «Про розгляд звернення» — за підписом начальника управління культури Полтавської облдержадміністрації п.Г.Фасія.

У документі подибуємо вельми цікаві речі, про які (див. вище цитату з відповіді Мінкульту) у доблесного міністерства «відсутня інформація»: «У 2016 році неподалік від місця поховання хана Кубрата розпочалдося будівництво Свято-Покровської церкви (с.Мала Перещепина, вул.Незалежності, 48а). Забудовником зазначеної культової споруди є Управління Полтавської єпархії УПЦ. Орієнтовна дата закінчення будівництва – жовтень 2019 року».

«27 серпня 2017 р. (тобто в день, яким датована відповідь Мінкультури про відсутність інформації щодо будівництва, — О.Б.) митрополит Полтавський і Миргородськицй УПЦ Филип у співслужінні митрополита Ловчанського Болгарської церкви Гавриїла звершив літію біля пам’ятного знаку. Після цього владики оглянули будівельний майданчик Свято-Покровської церкви».

Так і бачиться лукаві «лєнінскій пріщур» і «улибка с хітрінкой» наших «патріотичних» чиновників: мовляв, ви, люди добрі, писали про небезпеку розбудови «руского міра» — так да, розбудова триває повним ходом, і шо?

Зрозуміло, що нинішня влада тримає нас усіх – «ну ду-у-же маленьких» українців – за цілковитих ідіотів. І цього навіть не намагається якось «загортати в папірчик».

Зрозуміло й те, що поки в Донбасі гинуть українські хлопці й дівчата за Україну, владці тихою сапою підкопують її зсередини. Не суть важливо — з дурості, байдужості чи заради власної вигоди.

Важливим є інше: чи не доведеться чухати потилицю, коли виявиться (як завжди, несподівано), що довкола – суцільний «рускій мір»?..

Олена Бондаренко, Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

28 березня

Інші дати
Дмитро Гнатюк
1925 –  видатний оперний співак. Перший виконавець легендарних пісень «Два кольори» і «Києве мій». Соліст, а з 1988 р. – головний режисер Національного театру опери та балету ім. Т.Шевченка. Герой України.
Розгорнути
Олекса Гірник
1912 – український дисидент, політв’язень. У 60-ту річницю проголошення самостійності України Центральною Радою, 22 січня 1978 р., вчинив самоспалення біля могили Т.Шевченка на Чернечій горі на знак протесту проти русифікації. Герой України (2007, посмертно).
Розгорнути
Народився Юліан Бачинський
(1870, с.Новосілка Тернопільська область – 1940) - український громадський і політичний діяч, публіцист, автор праці «Україна Irredenta», в якій обґрунтував необхідність створення української незалежної держави.
"Вільна, велика, політично самостійна Україна, одна, нероздільна від Сяну по Кавказ!". (Юліан Бачинський)
Розгорнути