chrome firefox opera safari iexplorer

Чому Мінкульт зриває конкурс на обрання гендиректора Києво-Печерського заповідника?

30 серпня 2017 о 16:08

Конкурс на посаду генерального директора Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника зайшов у глухий кут. Сьогоднішнє засідання, де мали би заслуховувати кандидатів на цю посаду та шляхом голосування обирати нового керівника заповідника, було проігноровано членами комісії від Мінкульту.

Нагадаємо, згідно з законодавством, нового керівника заповідника має обирати спеціальна конкурсна комісія. До неї входять три представники заповідника (які не є членами колективу), три представники від Мінкульту і три представники громадських організацій, які працюють у сфері культури.

На першому засіданні конкурсної комісії було ухвалене рішення про друге засідання, яке мало розпочатися 30 серпня 2017 р. о 14:00, де було би проведено обговорення кандидатур і відповідне голосування. Натомість сьогодні у зазначений час прибуло лише 5 із 9 членів комісії. Зважаючи на те, що для кворуму необхідна присутність 6 членів комісії, другого засідання конкурсної комісії не відбулося.

Коментуючи цю ситуацію, член конкурсної комісії, якого делегував колектив Києво-Печерського заповідника, засновник Фонду «Рідна країна» Микола ТОМЕНКО зазначив, що це – цілком очевидна спроба Міністерства культури зірвати проведення конкурсу.

«Якщо 3 представники від заповідника і 2 представники від громадських організацій прийшли на засідання, а 3 представники від Мінкульту (один з яких підлеглий міністру культури, другий – міністру юстиції, а третій працює в системі уряду) не пришли, на надавши комісії жодних пояснень, то це — генеральна лінія Мінкульту зокрема і уряду загалом. Важко знайти якесь пояснення, чому уповноважені представники конкурсної комісії від Міністерства культури не виконують законів. Наскільки я розумію, вони хотіли би призначити свого керівника заповідника, але голосів для цього у них не вистачає», — зазначив М. ТОМЕНКО.

Він нагадав, що останнім часом у Києво-Печерському заповіднику за участі відомих митців, письменників та громадських діячів була проведена низка успішних і популярних заходів. «В тому числі – і в процесі повернення, як я називаю, «українського світу» у Києво-Печерську лавру (тут прошу не плутати з релігійною частиною Лаври), — зауважив Микола ТОМЕНКО. — Адже останнім часом зусиллями громадськості, БЕЗ ВЛАДИ, на території заповідника був встановлений памʼятний знак Тарасу Шевченку на місці, де він у 1846 році створив сепію із зображенням Церкви Всіх Святих.  Спільно з литовцями вже підготовлений макет відновлення надгробного памʼятника Костянтину Острозькому, який був зруйнований під час вибуху Успенського собору в листопаді 1941 року. Крім того, зараз триває активна робота з реставрації Мазепинської вежі та створення у ній першого музею Івана Мазепи, на кошти якого свого часу було збудовано і реставровано багато обʼєктів Лаври».

«Тому для мене тут загадка: чому при всій ура-патріотичності уряду та Мінкульту зокрема відбувається відвертий саботаж конкурсу на обрання гендиректора Києво-Печерського заповідника? Можливо, тому, що вони проти Костянтина Острозького та Івана Мазепи?», — запитав М. ТОМЕНКО.

«Рідна країна»

27 липня

Інші дати
Володимир Воробйов
1876 – професор анатомії, член АН УРСР. Засновник школи функціональної динамічної анатомії. Створив у Харкові перший у світі «Музей становлення людини». Автор «Атласу анатомії людини» в 5 т.
Розгорнути
Володимир Маковський
1870 – український учений у галузі турбінобудування. Засновник вітчизняної наукової школи газотурбобудування.
Розгорнути
Народився Іван Гнатюк
(1929, с. Дзвинячі Тернопільської обл. - 2005) -  український поет. Автор збірок "Паговіння", "Калина", "Повнява", "Жага", "Життя", "Дорога", "Чорнозем", "Турбота" та ін.
Розгорнути
Народився Володимир Короленко
(1853, м.Житомир – 1921) — письменник, журналіст, публіцист і громадський діяч. Автор вторів «Сліпий музикант», «У поганому товаристві», «Сорочинська трагедія» та ін.
«Ні, не вихваляти треба терор, а застерігати від нього, звідки б він не виходив. І благо тій стороні, яка першою зуміє відокремитись від кривавого туману, й першою згадає, що мужність у відкритому бою може йти поряд із людяністю і великодушністю до переможеного… Історія нас розсудить…». (Володимир Короленко).
Розгорнути