chrome firefox opera safari iexplorer

14  грудня 1840р. народився  Михайло Старицький

14 грудня 2017 о 07:30

Михайло Петрович  Старицький — один з корифеїв українського  театру, драматург, поет, перекладач, прозаїк, видавець,  громадськй діяч.

Народився в селі Кліщинці Золотоніського повіту Полтавської губернії (нині — Черкаська область), у родині небагатого поміщика, відставного ротмістра.

У 1851-56р.р. навчався в Полтавській гімназії . 8-річним втратив батька, у 12 років залишився й без мами. Сиротою заопікувався дядько, Віталій Лисенко — батько композитора Миколи Лисенка.

У 1858р. Михайло вступив на фізико-математичний, затим на юридичний факультет Харківського університету. 1865р. закінчив Київський університет.

1862р. взяв шлюб із сестрою М.Лисенка  — Софією.

Від 1864р. Старицький виступає в театральних гуртках. 1865р. надрукував  перші твори для сцени.

1868 р. М. Старицький купив маєток у селі Карпівці на Поділлі, куди й переїхав з родиною.

У 1871р. оселився в  Києві. Разом з М.Лисенком створив «Товариство українських сценічних акторів». Записував українські народні пісні, які друкувалися в обробці  Лисенка, написав лібрето до опер М.Лисенка  «Тарас Бульба», «Чорноморці», «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Гаркуша».

Брав активну участь у роботі Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, який  очолював талановитий науковець Павло Чубинський, автор пісні «Ще не вмерла Україна», що стане славнем України.

Під тиском антиукраїнської  імперської влади М.Старицький 1878р. змушений був на якийся час виїхати  за кордон. Повернувся в 1880р. і знову активно зайнявся театральною та видавничою діяльністю. Видавав літературно-художній альманах «Рада».

У 1883р. очолив і став режисером першої української професійної акторської трупи, відомої як «трупа корифеїв». Аби матеріально підтримувати трупу, продав маєток у Карпівцях, на ці гроші оновив декорації, костюми та реквізит.

У 1855р. «корифеї»  розкололися на «трупу Старицького» і «трупу Кропивницького».  Зі Старицьким залишилася молодша частина колективу, яка в 1886-87р.р. успішно гастролювала в Мінську, Варшаві, Вільно, Петербурзі та інших містах.

1895р. М.Старицький через погіршення здоров’я залишив театральну діяльність і цілковито присвятив себе літературі.

М.П.Старицький помер  27 квітня 1904р. в Києві, похований на Байковому цвинтарі.

До скарбниці української  літератури увійшли вірші Старицького «Виклик», «Поету», «До України», «Ніч яка, Господи, місячна, зоряна» (покладений на музику М.Лисенком, він став народною пісгнею); п’єси «Чорноморці», «Ой, не ходи Грицю, та й на вечорниці …», «За двома зайцями» (за мотивами комедії «На Кожум’яках» І. Нечуя-Левицького), «Не судилося», «Маруся Богуславка»; романи «Богдан Хмельницький»,«Молодість Мазепи»; переклади поезій і п’єс  В.Шекспіра, Д.Байрона, В.Гете, А.Міцкевича  та інші твори талановитого митця.

Олена Бондаренко

29 березня

Інші дати
Марія Вольвач
1841 – українська поетеса, письменниця, громадсько-культурна діячка.
Розгорнути
Народилася Марійка Підгірянка
1891 – Марійка Підгірянка (Марія Ленерт-Домбровська) – українська поетеса, педагог. Авторка збірки поезій «Відгуки душі», поеми «Мати-страдниця», книжок для дітей «Вертеп», «Святий Миколай на Підкарпатській Русі», «Малий Василько», «Кравчиня Маруся», «Юркова мандрівка», «Зайчик і Лисичка», байок, казок, пісень, загадок.
«Спіть, діточки, спіть, Віченька стуліть ! Дрібен дощик стукотить, Вікнам казку гомонить… Дрібен дощик пада там, А тут тихо, тепло нам. При матусі рідненькій, У світличці чистенькій. Спіть, діточки, спіть. Віченька стуліть» (Марійка Підгірянка)
Розгорнути