chrome firefox opera safari iexplorer

Політична реклама влади під прикриттям соціальної

26 лютого 2018 о 11:58

Останнім часом влада активно вдається до власної політичної реклами під прикриттям соціальної. Це означає, що реклама Президента Порошенка, Прем`єр-міністра Гройсмана і Генпрокурора Луценка розміщується БЕЗОПЛАТНО на правах соціальної, що прямо суперечить чинному законодавству.
Нагадую, що стаття 1 Закон України «Про рекламу» визначає соціальну рекламу як інформацію, що «спрямована на досягнення суспільно корисних цілей, популяризацію загальнолюдських цінностей»

Стаття 12 передбачає, що «соціальна реклама не повинна містить посилань на конкретний товар та/або його виробника, на рекламодавця ( за винятком випадків, коли рекламодавцем є громадська організація).»

Отож, реклама діяльності Порошенка, Гройсмана, Луценка... є рекламою політичною і комерційною,тобто такою, що має на меті політичні (виборчі) цілі та повинна розміщуватися виключно за кошти.

Натомість, телеканали, очевидно, отримали листи-прохання від відповідних структур влади та з Нацради з питань телебачення і радіомовлення і, відповідно, розмістили цю ПОЛІТИЧНУ РЕКЛАМУ БЕЗОПЛАТНО ЯК СОЦІАЛЬНУ!

P.S. В кінці варто було б написати традиційно — про звернення до відповідних структур щодо відповідальності за порушення Закону.
Проте, в країні, де «ВЛАДА ПОЗА ЗАКОНОМ» це немає жодного сенсу.

Микола Томенко

лідер Громадського руху «Рідна країна»

Розділи: Політика

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути