chrome firefox opera safari iexplorer

На Черкащині відбудуться ювілейні зажинки

05 липня 2018 о 13:00
procherk.info

6 липня 2018 року «Рідна країна» знову запрошує до участі в зажинках відомих українських митців, спортсменів, політиків і всіх, кому близькі українські світоглядні цінності.

Микола Томенко: «Наша головна ідея – відродити традицію, за якою не лише село, а й уся громада, вся країна турбуються про врожай. Ми залучаємо до святкування зажинків шанованих, знаних людей, які пропагують Україну, представляють нашу державу у світі, щоб вони власним прикладом заохочували любити рідну країну».

6.07. 2018 — ювілейне Свято першого снопа. До того ж – особливе: в Золотоніському районі на Черкащині його учасники встановлять національний рекорд у номінації «Наймасовіші заходи», який має бути відзначений у Національному реєстрі рекордів України як наймасовіші зажинки на одному полі. Національний рекорд фіксуватиме президент Національного реєстру рекордів України Валентин Щербачов.

Історія

Хліб для українців здавна був світоглядною основою. Відомий французький прозаїк Оноре де Бальзак, який був в Україні 1850-го року, в листі своєму другові повідомляв, що, вивчаючи місцеві звичаї, записав 77 рецептів приготування хліба!

Традиційно в Центральній Україні жнива розпочинали за тиждень до свята Петра і Павла та обов’язково в «жіночі» дні: середу, п’ятницю чи суботу. У святковому одязі, з серпами та косами, люди виходили в поле на зажинки, або Свято першого снопа. Священик благословляв роботу і перший сніп, просив у Бога доброго врожаю. Зажинали під обрядові пісні та примовляння.

Перший сніп, рясно прикрашений польовими квітами, приносили додому, ставили під образами, а після жнив ховали в комору, щоб занести до хати – вже як дідуха – на Святвечір. Навесні снопа обмолочували й засівали цим збіжжям першу гінку — борозну. Традицію зажинків відродили 10 років тому з ініціативи засновника Фонду «Рідна країна» Миколи Томенка.

9 листопада

Інші дати
День української писемності та мови
Це свято було встановлено указом президента України в 1997 році і відзначається щороку на честь українського літописця Нестора - послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.
Розгорнути
День вшанування преподобного Нестора Літописця
(бл. 1056 – 1113) – київський літописець та письменник-агіограф, чернець Києво-Печерського монастиря. Автор житій святих князів Бориса і Гліба та Феордосія Печерського. Вважається упорядником (за іншою версією автором) «Повісті времінних літ».
Розгорнути
Народився Богдан Лепкий
(1872, с.Крегулець, Тернопільська область – 1941) – український поет, прозаїк, літературознавець, критик, перекладач, історик літератури. Творча спадщина Б.Лепкого складає понад 80 власних книг, у тому числі цикл романів «Мазепа», він — упорядник і видавець 62 томів творів української класики з ґрунтовними дослідженнями, примітками, коментарями.
«Колисав мою колиску Вітер рідного Поділля І зливав на сонні вії Степового запах зілля. Колисав мою колиску Звук підгірської трембіти, Що від неї зорі меркнуть І росою плачуть квіти» (Богдан Лепкий)
Розгорнути

Новини Дивитися всі