135 років тому народився український композитор Яків Степовий

pisni.org.ua

Композитор, педагог, музичний критик Яків Степовий – один із засновників української композиторської школи 20-х років минулого століття, продовжувач національних традицій у музиці, відроджених Миколою Лисенком.

Яків Степанович Степовий (Якименко) народився 20 жовтня 1883р. в Харкові.

Батько майбутнього композитора був диригентом у церковному хорі, старший брат Федір навчався вокалу в Петербурзькій придворній капелі, а згодом став відомим композитором.

Впродовж семи років, від 1895р., Яків також перебував у Придворній капелі. Тут він навчився грі на фортепіано та кларнеті, став професійним диригентом.

У 1907р. закінчив Петербурзьку Консерваторію, клас композиторів М.Римського-Корсакова та А.Лядова. Викладав співи у початкових школах. Співпрацював з музичними виданнями – зокрема, журналом «Музика». Тоді ж з’являються збірка його п'єс «Перші думки несміливого музиканта», соната ре-мажор, фантазія, рондо, збірка «Прелюд пам'яті Т. Г. Шевченка». Виступає в авторських концертах (1911-12р.р.).

На початку Першої світової війни Я.Степового мобілізували, служив писарем санітарного поїзда.

У травні 1917-го Степовий звільняється з армійських лав, того ж року починає викладати у Київській консерваторії. Стає художнім керівником «Музичної драми» — першого за радянських часів українського оперного театру – та керує Державним вокальним ансамблем. Багато подорожує з концертами.

Під час однієї з таких поїздок Я.Степовий захворів на тиф. Хвороба прогресувала блискавично. 4 листопада 1921р. композитор помер. Похований у Києві на Байковому цвинтарі.

Яків Степовий залишив по собі прекрасну творчу спадщину: солоспіви, хори, твори для фортепіано та оркестра. Серед його вокальних шедеврів – соло на слова Т.Шевченка, Лесі Українки, І.Франка, П.Тичини, М.Рильського, О.Олеся, інших українських поетів. Також у доробку композитора – 50 українських народних пісень для хору, вокальний цикл для дітей «Проліски», збірка пісень для дітей на слова Т.Шевченка «Кобзар», опера «Невольник» за мотивами однойменної поеми Шевченка, сюїти для оркестру.

Вінцем творчості композитора вважається його фортепіанний прелюд «Пам’яті Т.Шевченка».