chrome firefox opera safari iexplorer

2 травня 1888 року народився український композитор і педагог Микола Вілінський

02 травня 2020 о 09:07
uk.wikipedia.org

«М.М.Вілінський був прекрасним музикантом    і прекрасною людиною. На всіх його творах лежить печать справжнього таланту,  і всі вони показують тонкий смак і велику професійну майстерність автора».

Б.Лятошинський  

Ім’я Миколи Вілінського найтіснішим чином пов’язане з
історією розвитку української музики першої половини XX століття.  

Микола Миколайович
Вілінський народився в с.Голта Ананьївського повіту на Херсонщині.
Належав до  шляхетного роду українських
дворян, як  і відома письменниця Марко
Вовчок (Марія Вілінська). Батько — Микола Олександрович — був міським головою Ананьєва. Бабуся
по  материнській лінії, Олександра
Черкунова (в дівоцтві Залізняк) — зі славетного козацького роду.  

Двоюрідна Миколина сестра Ксенія Держинська, прима
московського Великого театру, не раз гостювала в садибі Вілінських у Ананьєві, брала участь у домашніх музичних вечорах.  

Микола Вілінський почав самотужки – але вельми серйозно –
займатися музикою, навчаючись у  Ананьївській
гімназії. Організував гімназійний оркестр народних інструментів, диригував
церковним хором.  До музичного виховання
майбутнього композитора доклала зусиль і його мати, обдарована піаністка.

 1906 р., по
закінченні гімназії, Микола, на вимогу батька, вступив на юридичний факультет
Імператорського Новоросійського університету в Одесі, який успішно закінчив
1912 р. А водночас із університетськими студіями   відвідував Одеське музичне училище (від
1913р. – консерваторія). Композиції навчався у Вітольда Малішевського —  учня М.Римського-Корсакова та О. Глазунова, першого ректора Одеської
консерваторії.   

Варто зауважити, що професора і студента поєднували дружні стосунки.
Переповідають, що коли В. Малішевський вирішив покинути більшовицький «рай»,
він намагався вивезти до Польщі й Вілінського та його родину.

Від 1920 р. Микола Вілінський викладає в Одеській консерваторії. Отримує звання професора,
завідує кафедрою композиції.  У 30-і роки
в нього навчаються  Е. Гілельс, Д.Ойстрах,
інші відомі музиканти.  

1941 р. Микола Вілінський з родиною виїхав до Ташкента.
Викладав у місцевій консерваторії. 1944 р. повернувся до України, завідував кафедрою
теорії музики і композиції Київської консерваторії. У студентському середовищі
мав величезний авторитет.  

Його учнями були О.Білаш, К.Данькевич, О.Фельцман та інші
відомі композитори. Особливо теплі стосунки поєднували М.Вілінського з
К.Данькевичем, який фактично був членом родини композитора. 1951 р. Костянтин
Данькевич зазнав переслідувань за свою оперу «Богдан Хмельницький», і професор Вілінський
став на захист  улюбленого учня.  

Один з його учнів, А.Муха, зазначав, що  на кафедрі композиції «…панувала рідкісно дружня і творча атмосфера, породжена високою
взаємоповагою між «трьома Миколайовичами» -Л.Ревуцьким, Б.Лятошинським і
М.Вілінським».   

Талановитий композитор, Микола Вілінський є автором
симфонічних сюїт,  вокально-хорових
обробок українських народних пісень, камерно-інструментальних творів. Він
належав до неоромантичної
школи Римського-Корсакова, Глазунова, Лядова.  

Романси та обробки народних пісень — «Стоїть явір над водою», «Ой вербо вербо»,
«У вишневому садочку», «Заповіт» для хору та симфонічного оркестру на слова Т.Шевченка,«Балетна
сюїта», а також фортепіанні твори свідчать про яскравий талант композитора.
Музикознавці, до речі, відзначали, що «…
разом із Косенком, Ревуцьким, Лятошинським та іншими українськими майстрами
Вілінський сприяв процесу кристалізації національних рис в українській
фортепіанній культурі». 

Микола
Вілінський є одним із засновників  українського
фортепіанного баладного жанру. Його «Балада в формі варіацій на українську
народну тему» («Ой у полі жито копитами збито») належить до
видатних творів цього
жанру.

Помер відомий композитор 6 вересня 1956 р. Похований на
Байковому цвинтарі у Києві. Твори М.Вілінськогоі нині  виконують провідні українські музичні
колективи, а його педагогічний досвід успішно застосовують сучасні викладачі
композиції.   

«Рідна країна»

За матеріалами
інтернет-видань

24 жовтня

Інші дати
24 жовтня святкують:
  • День Організації Об’єднаних Націй (День ООН).
  • Всесвітній день інформації про розвиток.
Розгорнути
Народився Микола Біляшівський
(1867, м. Умань – 1926) – український археолог, етнограф, мистецтвознавець, музейний діяч. Один із засновників та дійсний член Української Академії Наук. В 1902-1923 роках - організатор і директор Київського міського художньо-промислового і наукового музею (тепер Національний художній музей України).
Розгорнути
День пам’яті Лук’яна Кобилиці
(1812, смт. Путила, Чернівецька область – 1851) – український громадсько-політичний діяч, керівник селянських повстань 40-х років 19 ст. на Путильщині (Буковині). Очолив виступи селян 22 громад, які рішуче відмовлялися відробляти панщину, самочинно переобрали сільську старшину, висунули вимоги відкриття українських шкіл, вільного користування лісами і пасовиськами. Як депутат австрійського парламенту виступив за надання політичної автономії Буковині і приєднання її до Галичини, вимагав скасування кріпацтва і передачу селянам землі без викупу.
Розгорнути