chrome firefox opera safari iexplorer

Цікаве про наш Прапор

28 січня 2019 о 12:20
obozrevatel.com

28 cічня 1992 року Верховна Рада України затвердила синьо-жовте знамено як Державний прапор України. 

Існує чимало цікавих фактів, пов’язаних з історією Прапора. Ось лише кілька з них.

1.Вперше поєднання синього і жовтого кольорів з’явилося на гербі Львова. Король  Данило Галицький, заснувавши місто 1256р. і назвавши на честь свого сина Лева, подарував йому герб, на якому було зображено жовтого лева на синьому тлі.  

  1. На початку ХХ ст. в Західній Європі була поширена практика, згідно з якою верхня смуга міського прапора мала бути тотожною головній фігурі герба. Під впливом цієї практики з’явився варіант українського жовто-синього прапора. До 1918р. застосовувалися обидва варіанти прапорів.
  2. Під час революційних подій у Європі, відомих як «Весна націй» (1848-49р.р.) політична організація «Головна Руська рада» у Львові проголосила символом українського народу герб Галицько-Волинської держави ХІІІ-XIV ст., затверджений королем Данилом, та жовто-блакитний прапор.
  3. Стяги Запорозької Січі, особливо від XVIII ст., поєднували синій і жовтий кольори. Зазвичай це були сині (блакитні) полотна із зображенням козака у золотавих або червлених шатах.
  4. 22 березня 1918р. Українська Центральна Рада на чолі з М.Грушевським затвердила жовто-блакитний стяг як державний прапор Української Народної Республіки. В середині листопада цього ж року він став і державним прапором ЗУНР.  Під жовто-блакитним прапором воювали бійці військ УНР, Гетьманської держави, Директорії. Під ним захищали Україну герої Крут.
  5. Виявляється, у 1917-19р.р. синьо-жовтий прапор використовували в Україні й більшовики – щоб одурити простих людей: мовляв, червоні теж «свої». Коли більшовики окупували Україну та утворили УСРР, В.Ленін затвердив у якості її прапора червоне полотно з жовто-блакитним прапорцем у верхньому лівому куті. Однак прикидатися «комунарам» швидко набридло, і за кілька місяців прапорець було ліквідовано – «з ідеологічних міркувань».
  6. Науковці та патріоти-активісти досі сперечаються, яким має бути «правильний» Державний Прапор – синьо-жовтим чи жовто-синім. Одні вважають, що порядок розташування смуг такий: синя (небесна блакить) і жовта (золоті пшеничні лани). Інші стверджують, що все повинно бути навпаки: жовта смуга згори (символ Бога-Творця  і духовного начала), синя — знизу (все земне). Відомо також, що синій і жовтий – кольори води і вогню, жіночого та чоловічого начал, гармонійного співіснування Космосу, Землі, Сонця.   
  7. 1976р. на стадіоні Олімпік у Монреалі (Канада), під час Олімпійських ігор, точніше – футбольного матчу між збірними СРСР та НДР – відбулася нетривала за часом, але дуже символічна подія. Близько півтори сотні молодих місцевих українців на глядацькій трибуні підвелися та розгорнули великий синьо-жовтий прапор. На їхніх вишиванках були написи: «Свободу Україні!» У другому таймі 20-річний Данило Мигаль з Онтаріо вибіг на поле,виконав кілька рухів гопака і також розгорнув національний прапор. Трибуни вибухнули оплесками, а поліція вивела хлопця з поля. Представник Оргкомітету Олімпійських ігор коментував подію так: поява людини з прапором, що символізує боротьбу проти діючого режиму, може «призвести до заворушень». Зрозуміло, що канадська влада прагнула уникнути дипломатичних ускладнень у канадсько-радянських відносинах.
  8. 26 квітня 1989р., на мітингу до другої річниці Чорнобильської трагедії, на площі Ринок у Львові активіст товариства Лева, 32-річний архітектор Юрко Волощак розгорнув синьо-жовтий прапор із золотим Тризубом. Це сталося вперше в Україні за часів радянської влади. Прапор пошила художниця Галина Дмитришин. До речі, на цьому ж таки мітингу вперше  замайорів і прапор, якого досі тут ніхто не бачив — бордовий із чорними та білими смужками. На прохання ведучого мітингу молодий чоловік, який тримав знамено, підійшов до мікрофона і пояснив, що це грузинський національний прапор, та передав присутнім вітання від Народного фронту Грузії. Цим чоловіком був грузинський студент Георгій Ґонґадзе. 
  9. У місті Стрий на Львівщині 14 березня 1990р. вперше за радянських часів національний прапор було піднято над будівлею міської ради, тобто офіційною радянською установою.
  10. 23 серпня 1990р. синьо-жовтий стяг замайорів над будівлею Київської міської ради. Цей день, за Указом Президента України Л.Кучми, було оголошено Днем Державного Прапора.
  11. Найбільшим прапором України розмірами 30 на 45 метрів та площею 1350 кв.м став «Донецький прапор», який пошила вдова донецького шахтаря Марія Бєляткова 23 серпня 2007р. Прапор був занесений до Книги рекордів України, а ініціювала його виготовлення Спілка творчої молоді Донбасу.

13.Найбільший з мальованих українських прапорів  з'явився у  червні 2014р. На Оболонській набережній у Києві була пофарбована в кольори Державного Прапора величезна ділянка бетонної стіни на набережній. У перформансі взяли участь тисячі киян. 

  1. 24 серпня 1991р. о 21.04 до залу Верховної Ради України вперше було внесено Національний український синьо-жовтий прапор. Перед цим Верховна Рада ухвалила Акт проголошення незалежності України. Щойно відбулося голосування, Вячеслав Чорновіл з місця заявив: «…Я пропоную, щоб до того, коли приймемо рішення про національну символіку, про національний прапор, наш прапор був піднятий над куполом Верховної Ради». 

Затим Чорновіл стрімко вийшов  із залу на площу перед парламентом, де зібралися десятки тисяч людей, які скандували: «Україні – волю!», «Незалежність!». Він узяв у них великий прапор і поніс  до приміщення. Приєдналися інші депутати від патріотичних сил. За лічені хвилини наш прекрасний  Прапор розпросторив свої крила над залом Верховної Ради…

  1. Впродовж майже 8 місяців російської окупації Криму активісти Кримськотатарського Національного руху та Фонду «Крим» утримували Державний прапор України на будівлі Меджлісу кримськотатарського народу. Їх не зламали ні численні погрози, ні напади озброєних бандитів. Прапор став символом спротиву російській окупації.

Підготувала Олена Бондаренко, Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

(за матеріалами інтернет-видань та власними публікаціями)

Розділи: Унікальне

22 квітня

Інші дати
22 квітня відзначають:
  • Всесвітній день Матері-Землі (Міжнародний день Землі).
Розгорнути
Народився Анатолій Михайленко
(1939, хутір Комуна Полтавської обл. - 2007) - український письменнник, журналіст, видавець. Автор більше 30 книжок художньої прози й публіцистики, зокрема "Оливкова гілка з Рима", "Кленовий лист з Канади", "Пливе мій човен. Запах полину", "Заки море перелечу".
Розгорнути
Народився Євген Сагайдачний
(1886, м.Херсон – 1961) – український маляр, декоратор і педагог. Автор численних акварелей з гуцульського життя, залишив по собі велику колекцію народного, зокрема гуцульського, мистецтва.
Розгорнути
Народився Євген Козак
(1907, с. Колодне, Львівська область – 1988) – український композитор, диригент, педагог. Автор театралізованого концерту «Буковинське весілля», хорових пісень "Вівчарик", "Україно моя", "Думи мої", «Вітер з полонини», "Зелень кленова, вулиці Львова", обробок українських народних пісень, пісень на слова Т.Шевченка.
Ой, вічарику-вівчарю, Ти жени свою отару З гір високих, з полонини У широкую долину. Сядь зі мною в просінь світа, Заграй мені на трембіті, Розкажи мені - чи любиш? Чом до серця не голубиш? (Українська народна пісня)
Розгорнути