chrome firefox opera safari iexplorer

18 квітня — 165 років від дня народження Миколи Сумцова

18 квітня 2019 о 14:53
uk.wikipedia.org


Український фольклорист, етнограф, літературознавець, громадський діяч  Микола Федорович  Сумцов народився     1854 р. в Санкт-Петербургу (Російська імперія), в родині чиновника.

Прадід майбутнього
вченого на
сволоку хати, яку побудував у Боромлі, залишив напис: «Семен Сумець». Дід Миколи походив з
козацького старшинського роду, був дрібним землевласником. Згодом,
під впливом русифікації, прізвище «Сумець» перетворилося на «Сумцов».  

 По смерті батька родина переїхала до України. Микола навчався
у Харківській гімназії, де досконало вивчив 
французьку та німецьку мови. Українську розмовну мову знав від батьків
змалечку, а літературну вивчив самотужки – читаючи твори  Котляревського та Квітки-Основ'яненка. Збирав
зразки українських
народних пісень.

1875р. Микола Сумцов закінчив Харківський університет,
потім стажувався у Німеччині.  Від 1878
р. — приват-доцент, а через рік — професор Харківського університету. 1887р.
очолив Історично-Філологічне Товариство при Харківському університеті.

Був
засновником і директором Музею Слобідської України імені Г. С. Сковороди.

Головним предметом наукових пошуків М.Сумцова була етнографія. Найвідоміші
його праці: «К истории
южнорусских свадебных обычаев», «Хлеб в обрядах и песнях», «К вопросу о влиянии греческого и
римского свадебного ритуала на малорусскую свадьбу», «Научное изучение колядок
и щедривок»,  «Коломыйки», «Культурные переживання», «Писанки», «Очерки народного быта».  

Кілька праць М.Сумцова присвячені кобзарству: «Изучение кобзарства», «Бандурист Кучеренко» та
інші.  

Велику увагу 
вчений приділяв дослідженню  Слобожанщини: «Слобідсько-українські історичні
пісні», «Слобожанщина і Шевченко».

М. Сумцову належать монографії про І. Вишенського, Л.Барановича,
І. Ґалятовського, І. Ґізеля. Працював науковець і над створенням
систематизованої історії української  літератури XVII ст.  

Микола Федорович Сумцов – автор праць з історії української літератури,
наукових розвідок про твоорчість
Т.Шевченка, Г. Сковороди, І. Котляревського, М.Гоголя,
Г.Квітки-Основ’яненка, П. Куліша, М. Старицького, І. Манжури, І. Франка, Б. Грінченка, О. Олеся.
Всього ж він написав понад  800 наукових праць.

Микола Сумцов активно захищав українську національну
культуру. 1906р. першим з-поміж харківської професури почав читати лекції
українською мовою. Організовував бібліотеки, музеї. Зокрема – заснував
Харківську громадськуї бібліотеку (нині Харківська державна наукова бібліотека
імені В.Короленка). 

Помер вчений 14 вересня 1922р. в Харкові. 

«Рідна країна»

За матеріалами
інтернет-видань

20 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути