chrome firefox opera safari iexplorer

12 травня: це цікаво знати

12 травня 2019 о 00:35

Огидна річ – наша терплячість. Наша звичка відмовляти собі у всьому. Так все може відмовитися від нас.
Ліна Костенко

У народі 12 травня назвали – «Дев’ять цілителів», оскільки люди вважали, що Дев’ять мучеників, які згідно з переказами у місті Кизик постраждали в 3 столітті н. е. за християнство, допомагають подолати тілесні хвороби і різні епідемії.

Лікувалися в цей день, в основному, травами, змовами і молитвами. Вірили, що саме в цей день всі змови є найбільш ефективними. Якщо людина народжувалася 12 травня, говорили, що їй належить пройти дев’ять різноманітних випробувань.

Зоряне небо вночі 12 травня передвіщає багатий врожай, а яскравий і ясний схід сонця – тепле літо. Блискавка перед дощем в цей день – опади будуть йти довго.

За церковним календарем, 12-го травня вшановують дев’ятьох мучеників Кизицьких: Феогнида, Руфа, Антипатра, Феостиха, Артеми, Магна, Феодота, Фавмасія і Филимона; преподобного Мемнона, чудтворця; мучеників Діодора і Родопіана, диякона; преподобного Амфілохія Почаївського; святого Василія, єпископа Захолмського; мученика Іоанна Валаха.

Іменинники 12 травня:
Артем, Богдан, Филимон.

12 травня народились:

1865 – Софія Окуневська-Морачевська – перша жінка-лікар в Австро-Угорщині, українська громадська діячка.

1888, – Варвара Адріанова-Перетц – український і російський літературознавець, фольклорист, мовознавець, текстолог, бібліограф, педагог. Дослідниця давньоруської літератури, зокрема «Слова о полку Ігоревім» та інших пам’яток ХІ–ХVI cт.

1924 – Федір Моргун – український державний і громадський діяч, учений-агроном, письменник і публіцист.

1936 – Іван Марчук– український живописець, лауреат Шевченківської премії. Один із 100 геніїв світу.

12 травня відзначають:

  • День матері в Україні.
  • Всесвітній день медичних сестер.
  • Міжнародний день запобігання синдрому хронічної втоми.

Події 12 травня:

996 – у Києві освячена перша у Київській Русі кам’яна церква – Десятинна.

1929 – у Львові створена організація письменників Західної України – «Гроно».

1954 – УРСР стала постійним членом ЮНЕСКО.

Чи знаєте ви, що:

Софія Окуневська походила зі старовинного українського роду, який був яскравим прикладом національної гідності та патріотичної свідомості. Прадідом Софії був Стефан на прізвище Окунь, який заледве вмів читати і писати. Його нащадок – Адам-Данилко – вже писався Окуневським і вивчився на священика. Діти та внуки Адама стали священиками та лікарями. Серед них дядьки Софії: Кирило – перший українець, що здобув фармацевтичну освіту, та Ярослав Окуневський – військовий лікар, контр-адмірал Австро-Угорського флоту, мандрівник, публіцист, меценат, національно-просвітницький діяч.

Сама ж Софія для того, щоб стати першою жінкою-лікарем в Австро-Угорщині, пройшла досить сувору школу випробувань твердості духу. І першим таким випробуванням був публічний іспит на атестат зрілості у Львівській академічній гімназії.

Справа у тому, що програми жіночих шкіл у Галичині не передбачали грецької та латини. До того ж, дівчата не допускалися до державного іспиту на атестат зрілості, а без нього про університет годі було мріяти. Софія доклала немало зусиль і отримало дозвіл на складання іспитів, але довелося робити це публічно. Судячи з резонансу в галицькій пресі, це була сенсаційна подія. Присутніми на іспиті були, зокрема, Іван Нечуй-Левицький, Олександр Кониський з дочкою, Іван Белей та Іван Франко. Ця подія відбулася у 1885 році.

«Рідна країна»

Розділи: Календар

20 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути