chrome firefox opera safari iexplorer

21 травня 1861р. народився відомий український фізик Георгій Де-Метц

21 травня 2019 о 06:59
uk.wikipedia.org

Професор Де-Метц — фахівець найвищого рівня  у галузі радіоактивності та рентгенографії — зробив великий внесок у розвиток української фізики.

Георгій Георгійович Де-Метц народився 21 травня 1861р. в Одесі, в родині більгійського інженера. Середню освіту отримав у Миколаївській Олександрівській гімназії, яку 1881р. закінчив із золотою медаллю. Восени того ж року вступив на математичне відділення фізико-математичного факультету Новоросійського (Одеського) університету, де одразу зробив вибір на користь вивчення фізики.  

1885р. дипломна робота Де-Метца «Нарис аномальної дисперсії світла в її фактах і теоріях» була відзначена золотою медаллю. По завершенні навчання  йому, як особливо обдарованому студентові, запропонували стипендію для підготовки до здобуття професорського звання. Впродовж двох років молодий фізик вдосконалював знання у Страсбурзькому університеті.   

Повернувшись до Одеси,  Г.Де-Метц працює лаборантом на кафедрі фізики у рідному університеті, 1888р. отримує звання приват-доцента. Наступного року захищає магістерську дисертацію на тему «Механічні властивості олив та колоїдів».

1891р. Георгій Де-Метц захистив дисертацію та отримав ступінь доктора фізики. Діставши призначення на посаду професора Київського Свято-Володимирського університету, від 1892р.  викладав у цьому виші. Зусиллями Де-Метца в унівеситеті був створений музей фізичних приладів, а в КПІ – музей — фізична лабораторія, в якій станом на 1 січня 1903р. налічувалося 1046 експонатів. На жаль, колекція не збереглася.

Від осені 1896р. Г.Де-Метц працював у комітеті зі створення Київського політехнічного інституту.

1898р. Г.Г.Де-Метц був призначений на посаду професора кафедри фізики КПІ, якою хавідува упродовж багатьох років.    

21 жовтня 1919 р. на засіданні Ради КПІ професора фізики Г. Де-Метца одностайно було обрано його ректором.

Протягом усього життя Г.Г.Де-Метц досліджував теплові явища та радіоактивність. У 1906-17р.р. був видавцем і редактором науково-популярного журналу «Фізичний Огляд».  

Георгій Де-Метц — автор численних наукових праць у царинах молекулярної фізики, радіоактивності, теплових явищ. Саме він створив перший курс викладання фізики у середній школі. Також підготував низку підручників і методичних посібників для студентів.

Починаючи з  1929 р., Де-Метц видавав свої підручники українською мовою. Українською 1931р. вийшла друком і його велика праця «Радіоактивність та будова матерії».

Від 1934р. професор Де-Метц працював у педагогічному інституті.  

Помер видатний  вчений 9 березня 1947р. Похований на Лук’янівському цвинтарі у Києві.

Підготувала Олена Бондаренко

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

29 квітня

Інші дати
Народився Леонід Верещагін
(1909, м.Херсон, - 1977) - український і російський фізик, доктор фізико-математичних наук без захисту дисертації, академік. Автор розробки апаратури високого тиску для проведення наукових досліджень і технологічних праць. Під його керівництвом в СРСР вперше отримано синтетичні алмази.
"Академік... Верещагін входив до когорти вражаючих творців...дива в науці й техніці третьої чверті ХХ ст., до якої належали видатні особи - С. П. Корольов, М. В. Келдиш, П. Л. Капиця, А. М. Прохоров... і багато інших, які визначали рівень не тільки вітчизняної, а й світової науки." (Віра Євдокимова)
Розгорнути
Народився Григорій Денисенко
(1919, с. Ходорів Київської обл. - 1999) - учений, професор, доктор технічних наук, член-кореспондент АН УРСР. За його ініціативи вперше в СРСР було побудовано випробувальний полігон "Десна" з комплексного використання відновлювальних джерел енергії.
Розгорнути
1648 – почалася битва під Жовтими Водами
Битва під Жовтими водами (29 квітня— 16 травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками. Перша переможна битва в ході Національно-визвольної війни 1648 – 1654 років, що мала величезне політичне і воєнне значення для Богдана Хмельницького та самого ходу війни.
«Бог не без милості, козак не без щастя» (Українське прислів'я)
Розгорнути