chrome firefox opera safari iexplorer

2 травня 1877 року народився Володимир Лучицький – відомий український вчений — геолог і петрограф

02 травня 2020 о 10:56

 Майбутній академік народився у Києві, в родині історика, професора Київського університету Івана Лучицького та Марії Лучицької, перекладачки. 

 1899 р. закінчив із золотою медаллю природничий факультет  Київського університету Святого Володимира. Як один з найкращих студентів отримав стипендію кафедри мінералогії.  Протягом двох років вдосконалював свої знання у Німеччині. 1912 р. захистив докторську дисертацію на тему: «Рапаківі (різновид граніту,  — Ред. )Київської губернії і породи, які його супроводжують».

У 1908–1914 р.р. професор В.Лучицький викладав мінералогію  у Варшавському політехнічному інституті.  

За часів Української  Революції організовував  Український геологічний комітет. У серпні 1918р. наказом гетьмана П.Скоропадського  В.І. Лучицького було призначено директором Геологічного комітету.

У 1919–1921 р.р. В.Лучицький — професор кафедри мінералогії  Таврійського університету.

Згодом у званні професора викладав у московських  Гірничій академії та Геологорозвідувальному інституті. 

Під час Другої світової війни  перебував у евакуації, провадив геологічні дослідження на Уралі.

1947 р. очолив Інститут геологічних наук АН УРСР.

20 жовтня 1949р. у Києві академік В.І.Лучицький помер внаслідок тяжкої хвороби.

Роботи вченого з дослідження  Українського кристалічного щита зберігають своє значення і нині. Саме В.Лучицький відкрив потужні українські родовища графіту та каоліну. Крім того, вчений розробив гідрогеологічну та геологічну характеристики території України; склав гідрогеологічні та геологічні карти нашої країни.

Володимир Лучицький – автор численних підручників і посібників з петрографії та корисних копалин. Так, його підручник «Петрографія» перевидавався п’ять разів. Не меншу цінність мають і підручники  «Курс петрографії»,  «Петрографія України», «Петрографія Криму».  

Не втратили свого наукового значення праці академіка Лучицького: вже згадувана «Рапаківі Київської губернії і породи, які його супроводжують; «Стратиграфія докембрію Українського кристалічного масиву»; «Український стратиграфічний масив».   

В.І.Лучицький потягом тривалого часу провадив дослідження залізорудних родовищ  Керченського півострова, Кривого Рогу; каолінових та графітових  покладів України. «Керченський залізорудний район», «Корисні копалини України», «Каоліни України» та ціла низка інших праць  з’явилися в результаті цих досліджень. 

Великий внесок В.І.Лучицького у вирішення проблем водопостачання українських міст. Це відображено в його роботах  «Гідрогеологічна мапа України», «Гідрогеологічні особливості артезіанських горизонтів Києва».   

Академік  Лучицький виховав чимало талановитих вчених. Серед них – і його син Ігор Лучицький, відомий геолог, член-кореспондент Академії Наук. 

«Рідна країна»

За матеріалами інтернет-видань

18 жовтня

Інші дати
Народився Віктор Аверін
(1885, с. Чепіль, Харківська область – 1955) – український зоолог, громадський діяч. Опублікував близько 340 праць з ентомології, орнітології, мисливствознавства, рибництва, і охорони природи. Один із перших організаторів справи захисту рослин в УРСР і підготовки кадрів у цій галузі.
Розгорнути
Народився Володимир Різниченко
(1870, с. Велентієве, Чернігівська область – 1932) – український геолог, художник-карикатурист, поет. У своїх дослідженнях грунтовно висвітлив стратиграфію та тектоніку Середнього Придніпров’я («Природа Канівських дислокацій», «До питання про час і умови утворення укр. лесу», «Про четвертинні рухи земної кори в районі сер. Дніпра»). Ініціатор заснування Канівського музею-заповідника «Могила Т.Шевченка».
Розгорнути
Народилася Євгенія Ярошинська
(1868, с. Чуньків, Чернівецька область – 1904) – українська письменниця, етнограф, фольклорист, громадський діяч. Видала зібрані нею на Буковині «Народні пісні з-над Днітра».
Розгорнути
Народився Сергій Єфремов
(1876, с. Пальчик, Черкаська область - 1939) — український громадсько-політичний і державний діяч, літературний критик, історик літератури. Один з найвидатніших представників неонародництва в українській літературі. Автор видання «Щоденника» і «Листування» Т. Шевченка та фундаментального двотомника «Історія українського письменства».
Розгорнути