chrome firefox opera safari iexplorer

18 жовтня 1870 року народився відомий український вчений-геолог Володимир Різниченко

18 жовтня 2020 о 13:58
ekmair.ukma.edu.ua

Володимир Васильович Різниченко відомий насамперед як
фахівець у царині геології, географії, академік Всеукраїнської академії наук
(від 1929 р.) і директор Інституту геології.

Водночас він був ще й талановитим поетом,
художником-карикатуристом, перекладачем. 

Народився В.В.Різниченко 
у хуторі Валентієвому (тепер село в Ніжинському районі на
Чернігівщині).  

По закінченні початкової школи навчався у Ніжинській
гімназії, а 1892р. вступив на природничий відділ фізико-математичного факультету Харківського
університету. Взяв активну участь у діяльності студентських нелегальних
організацій, зокрема, входив до «Союзної ради об'єднаних нелегальних студентських організацій
Харкова».

1896 р. В.Різниченко з відзнакою закінчив університет. Працював
у Херсонській повітовій земській управі, а за якийся час зайнявся геологічною
наукою. Брав участь у  геологічних
розвідках  у гірських масивах Тянь-Шаню,
Південного Алтаю. Склав першу геологічну карту Південного Алтаю. Російське
Географічне товариство відзначило наукову і практичну діяльність Володимира Різниченка
як геолога золотою медаллю ім. М.Пржевальського.

У 1916—1917 р.р. В.Різниченко досліджував особливості геології,
тектоніки й гідрогеології Волині. З проголошенням Української Народної
Республіки долучився до розбудови української науки. Коли у 1918 р. був
створений Український Геологічний комітет, Володимира Васильовича запросили на
посаду старшого геолога. У 1928-29р.р. очолював Комітет. Одним із перших в
Україні почав провадити геологічні зйомки.

Від 1929 р. — дійсний член ВУАН (згодом — АН УРСР) та
Наукового товариства ім.Т.Шевченка у Львові. 1930 р. став директором Науково-дослідного
геологічного інституту АН УРСР. Здійснив ґрунтовні дослідження тектоніки
Канівських гір. Організував та очолив першу експедицію теренами Середнього
Придніпров’я.  Помер вчений 1 квітня 1932
р. в Києві, похований на Лук'янівському цвинтарі.   

Вийшло друком понад 70 наукових праць В.В. Різниченка –
переважно з проблем  геобудови і тектоніки
України. Найвідоміші:  «Природа Канівських дислокацій»; «Про четвертинні рухи земної кори в
районі середнього Дніпра».  

Окрім значних досягнень у вітчизняній геології, Володимир
Різниченко створив цікаві художні роботи   та
поезії (під псевдонімом «Велентій»). 
Вірші від 1901р. друкував у Літературно-науковому віснику, альманаху «Перша
ластівка». Карикатури — у журналі «Шершень» та газеті «Рада».  Присвятивши себе науці, від 1913р. не друкувався.

Велике значення для України має діяльність В.В.Різниченка як
природоохоронця. Так, він ініціював створення Канівського заповідника: звернувся
до Сільськогосподарського наукового комітету України з поданням, у якому  довів необхідність організації заповідника на
кручах Дніпра площею біля 10 кв. верст. У липні  1923 р. були розпочаті роботи зі створення заповідника.
 

Підготувала  Олена Бондаренко,

Громадський рух
Миколи Томенка «Рідна країна»

4 лютого

Інші дати
Галина Кальченко
1926 –  український скульптор. Найкращі роботи: пам’ятники Лесі Українці в Києві та Ялті, М. Леонтовичу в Тульчині, П. Гулаку-Артемовському в Городищі, І. Котляревському та М. Заньковецькій у Києві.
Розгорнути
Тимофія-напівзимника
Якщо схопиться хурделиця, то весь тиждень буде негожий; коли ж опівдні усміхнеться сонце, то закличе в гості ранню весну
Розгорнути
Народився Сидір Мидловський
1885 –  український і польський психолог, лікар, психоаналітик та філософ, який своїми численними статтями і фундаментальними працями створив підвалини психології виховання, персонології, розвив вчення психоаналізу, чим створив ґрунтовну для свого часу наукову теорію особистості в Україні та Польщі, яка не втратила своєї цінності і в наші дні.
Розгорнути
Народився Климент Квітка
(1880, Київ – 1953) - український музикознавець-фольклорист, чоловік Лесі Українки. Зібрав понад 6000 народних пісень.
По діброві вітер виє, Гуляє по полю, Край дороги гне тополю До самого долу. Стан високий, лист широкий Марно зеленіє, Кругом поле, як те море Широке, синіє. (Українська народна пісня)
Розгорнути
Народився Степан-Максим Балей
(1885, с. Великі Бірки Тернопільська область – 1952) – український і польський психолог, педагог, філософ.
Розгорнути