chrome firefox opera safari iexplorer

23 травня 1883 року народилася українська поетеса і бандуристка Христина Литвиненко-Волторніст

23 травня 2020 о 08:43
Gloss.ua


Христина Дмитрівна Литвиненко ( у дівоцтві – Волторніст) народилася
у с.Христанівці (нині
Лубенського району на Полтавщині). Село — давнє, козацьке — входило до складу
Сенчанської сотні Лубенського полку. Відоме ще й тим, що 1913 р. тут було
збудовано земську школу за проектом архітектора Опанаса Сластіона.  

Христина походила з бідної селянської родини, в юні роки
батракувала. 1902 р. була заарештована за зберігання противладних листівок. 

У 1903–1907 р.р.
навчалась у Миргородській художньо-промисловій школі – вільною
слухачкою. Працювала в земській управі телефоністкою. Викладала малювання у Полтавській
приватній школі ім. І.Котляревського. Затим переїхала до Миргорода. 1929 р.
вступила до колгоспу, працювала там до 1953-го. 

  Христина Логвиненко-Волторніст від 1910р. друкувала
свої вірші в періодиці, колективних збірниках «Поети колгоспного села»,
«Степові квіти»  Окремо вийшли друком
збірки віршів «Широким шляхом» та «Сталеві квіти».

Також Х.Литвиненко-Волторніст – авторка віршів для дітей
та текстів пісень. 

Грі на бандурі Христина Дмитрівна навчилася самотужки. У
1939 р. брала участь у 1-й нараді 
кобзарів та лірників України.   

Померла народна мисткиня 8 січня 1978 р. в Миргороді.

«Рідна країна»

16 травня

Інші дати
Народився Микола Костомаров
(1817, с.Юрасівка, нині – м.Дружба, Сумська область - 1885) - видатний український історик, поет-романтик, мислитель, громадський діяч. Автор «Книги буття українського народу».
«Бо не хотіла Україна іти услід язиков, а держалась закону божого, і всякий чужестранець, заїхавши в Україну, дивувався, що ні в одній стороні на світі так щиро не молються богу, ніде муж не любив так своей жони, а діти своїх родителей». (Микола Костомаров)
Розгорнути
Народився Тодось Осьмачка
(1895, с. Куцівка Черкаська область – 1962) - український письменник, прозаїк, перекладач.
«Гей, степе мій, підпер ти ріками моря, щоб не схитнулися вони на ниви хлібороба... Ти запалив дзвінкі вогні великих сизих рос, що з ринків падають на обрій — на вічний твій покос...» (Тодось Осьмачка)
Розгорнути

Новини Дивитися всі