chrome firefox opera safari iexplorer

20 липня 1921 року народилася українська балерина Оксана Вікул

20 липня 2020 о 07:19
writercenter.ru

Талановита артистка балету, хореограф Оксана Миколаївна Вікул народилася у м. Кам’янці-Подільському на Хмельниччині.

Донька Миколи Вікула, відомого хіміка, автора «Російсько-українського словника термінів фізики і хімії», одного із засновників ОУН.

Онука о.Павла Вікула, православного священика.

Дружина журналіста, мецената, церковного діяча Олександра Воронина-Варавви.

1923р. Оксана разом з матір’ю емігрувала до Праги. Навчалася в Українському вільному університеті. Брала уроки балету у відомих педагогів-хореографів Єлизавети Нікольської, Анатолія  Демо-Довгопільського. Займалася у студії пластичного мистецтва.

Від 1944р. мешкала в Німеччині. Працювала у професійному театрі В.Заварихіна в Новому Ульмі, від 1947р. навчалась у його ж таки балетній школі в Мюнхені.

1950р. переїхала до Сполучених Штатів Америки. Виступала як солістка.

Авторка танців «Солоха», «Невдале побачення», «Куць», «Подолянка», «Верховино», «Обрядові українські дохристиянські танці» («Свято княгині Ольги»), «Молитва до Лади», «Ярило» та інших,  у яких талановито інтерпретувала в модерному стилі українські дохристиянські вірування та народні традиції.

Написала низку статей, присвячених танцю, найвідоміша з них — «Український народний танець: обряд і розвага».

Авторка книги спогадів «Дороги». 

Померла Оксана Вікул 21 вересня 2001р. в містечку Силвер Спрінг (штат Мериленд, США).

Підготувала Олена Бондаренко,

Громадський рух «Рідна країна»

20 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути

Новини Дивитися всі