chrome firefox opera safari iexplorer

55 років тому відкрився для відвідувачів Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка

29 травня 2019 о 11:51
anga.ua

На вулиці Тимірязєввській у Києві розташувався Сад фантастичної краси. З нього відкриваються чарівне видиво Видубицького монастиря й неповторна панорама Лівобережжя. За розмаїттям колекцій живих рослин, масштабами території (130 га), рівнем наукових досліджень він посідає одне з чільних місць серед найбільших ботанічних садів Європи. 

Це – Національний ботанічний сад ім.Миколи Гришка.

Колекційний фонд НБС налічує майже 11200 таксонів (груп,
що складаються з певної кількості рослин, об'єднаних на підставі певних  ознак), які належать до 220 родин та 1347
родів.  

Історія Академічного ботсаду – цікава і багата. Коли 1918
р. була заснована Українська академія наук, у переліку  її установ 
фігурував і Ботанічний сад.    

Обґрунтував ідею створення саду, спланував його структуру
і напрями діяльності, розробив план будівництва всесвітньо відомий флорист,
мандрівник і знавець ботанічних садів світу академік Володимир  Липський. Сад планували створити на базі
Голосіївського лісу, а його директором обрали В.Липського. Але Українська
Революція зазнала поразки, більшовики оголосили столицею  Харків, та й взагалі більшовикам було не до
Саду – вони займалися грабунками й терором.Тож план втілити не довелося…  

1935 р. за наполяганням знаного ботаніка О.Фоміна уряд
УРСР таки  ухвалив  рішення про надання 117 га землі на Звіринці
для будівництва Ботсаду, яке почалося восени того ж року. Наукове керівництво
роботами провадив В.Липський, а по його смерті – професор  Київського лісотехнічного інституту В.Шмідт. Грошей
на втілення проекту бракувало. Дві третини території займали приватні будинки
та будівлі кількох організацій – і ті, й інші не хотіли виселятися. І все ж
перед початком Другої світової війни Ботанічний сад налічував  близько 
1050 видів рослин просто неба і майже 1000 – в оранжереях.  

Під час окупації Києва нацистами більшість колекцій було
втрачено.  

У березні 1944 р. Сад отримав статус самостійної
установи, під керівництвом його директора – академіка Миколи Гришка –
розпочалися відновлювальні роботи. Саме зусиллями М.Гришка та його невеличкого колективу  вдалося створити унікальний Сад, гармонійно поєднати
його освітні, наукові та відпочинкові функції. 

29 травня 1964 р. Ботанічний сад гостинно відчинив свої
ворота для відвідувачів. Відтоді щороку Садом тішиться величезна кількість киян
і гостей міста. Останніми роками кількість відвідувань становить понад 1 млн.
людей на рік!

1967 р. Ботанічний сад отримав статус  науково-дослідного інституту.  Нині його назва – «Національний ботанічний сад ім. Миколи Гришка   НАН України».  

Ботанічний сад входить до природно-заповідного фонду України і належить до земель, що  охороняються як національне надбання держави. Далеко за межами України відомі його Розарій та Сад бузків, а ще – унікальна колекція піонів.

Весна – чудовий час для прогулянок алеями  Саду. Приходьте, милуйтеся, тіштеся!

«Рідна країна»

За матеріалами
інтернет-видань

Розділи: Суспільство

27 липня

Інші дати
Володимир Воробйов
1876 – професор анатомії, член АН УРСР. Засновник школи функціональної динамічної анатомії. Створив у Харкові перший у світі «Музей становлення людини». Автор «Атласу анатомії людини» в 5 т.
Розгорнути
Володимир Маковський
1870 – український учений у галузі турбінобудування. Засновник вітчизняної наукової школи газотурбобудування.
Розгорнути
Народився Іван Гнатюк
(1929, с. Дзвинячі Тернопільської обл. - 2005) -  український поет. Автор збірок "Паговіння", "Калина", "Повнява", "Жага", "Життя", "Дорога", "Чорнозем", "Турбота" та ін.
Розгорнути
Народився Володимир Короленко
(1853, м.Житомир – 1921) — письменник, журналіст, публіцист і громадський діяч. Автор вторів «Сліпий музикант», «У поганому товаристві», «Сорочинська трагедія» та ін.
«Ні, не вихваляти треба терор, а застерігати від нього, звідки б він не виходив. І благо тій стороні, яка першою зуміє відокремитись від кривавого туману, й першою згадає, що мужність у відкритому бою може йти поряд із людяністю і великодушністю до переможеного… Історія нас розсудить…». (Володимир Короленко).
Розгорнути