lvug.com.ua
Цього дня у 1992р. в Брюсселі Спілку журналістів України прийняли до Міжнародної федерації журналістів. А саме свято відзначається з 1994-го, коли Президент України Леонід Кравчук підписав Указ «Про встановлення в Україні професійного свята засобів масової інформації».
Нині просто неможливо уявити собі життя без інформації та, звичайно ж, без людей, які її готують, аналізують, викладають і в такий спосіб впливають на громадську думку. Тож цілком зрозуміло, що День журналіста – свято не лише професійне, а й спільне для всіх українців.
Але це ще й нагода піднести свій голос на захист прав журналістів, заявити про необхідність будувати цивілізовані, сучасні стосунки між державою та мас-медіа, між владцями і журналістами. Не може бути «закритих» тем для журналістів, а отже – для суспільства. Це нагода вкотре вдячно згадати творців української журналістики, її талановитих представників і тих, хто віддали свої життя за Право на Правду.
Професія журналіста – надзвичайна. Вона захоплює, вона потребує не лише фаховості, а й таланту душі, порядності та відповідальності. У світовому переліку найнебезпечніших професія журналіста – у першій десятці, поруч із пожежниками, поліціянтами, військовими під час бойових дій. Нині ми раз по раз дізнаємося про загибель чи вбивство журналіста, пов’язані з виконанням професійних обов’язків. В Україні досі не розкрита ціла низка таких справ.
Але водночас день журналіста – це ще й нагода для, застосовуючи сучасний сленг, «споживачів інформації», тобто всіх нас – читачів, глядачів, слухачів — звернутися до представників мас-медіа з вимогою бути чесними, некорумпованими, об’єктивними, справді незалежними.
…Журналістами були люди, чиї імена знає цілий світ. Ім’ям Джозефа Пулітцера, журналіста, а згодом власника The New York World, названа премія за найбільший і найкращий внесок у журналістику.
Один із найпопулярніших британських журналістів – В.Т. Стед – започаткував жанр інтерв’ю та заснував журналістські розслідування. Жага нових вражень і сенсаційних повідомлень привела його на «Титанік», разом з яким він і загинув.
Ведучого СBS В.Кронкайта називали асом розслідування і символом американської журналістики.
Видатний письменник-нобеліат Е. Гемінґвей, письменник і драматург М.Твен, автор культових романів «На Західному фронті без змін», «Три товариші», «Тріумфальна арка» Е.М. Ремарк були журналістами.
Військовим журналістом був письменник і публіцист, прем’єр-міністр Великої Британії В. Л. Спенсер-Черчилль.
Журналістами були Іван Франко, Осип Маковей, Симон Петлюра, Сергій Єфремов, В’ячеслав Чорновіл та багато інших видатних українських письменників, державних і громадських діячів.
Журналіст Георгій Ґонґадзе став жертвою режиму у зв’язку із своїми противладними виступами у ЗМІ.
Роман Сущенко, Микола Семена, інші українські журналісти за нинішнього «гібридного» часу стали бранцями путінського режиму в Росії та окупованому нею Криму. І влада, й громадськість мають домогтися звільнення їхнього та всіх політв ‘язнів.
Ми пишаємося славною історією української журналістики, пам’ятаємо тих, хто віддав свої талант, світло душі, а часом і життя цій складній, небезпечній і прекрасній професії.
Вітаємо всіх українських журналістів з професійним святом. Зичимо Вам, колеги, плідної праці, творчих знахідок, натхнення та успіхів.
Команда «Рідної країни»
