Наша Конституція: поради для влади

На питання про День Конституції можна часом почути дивну,
як на мене, ваідповідь:«А що вона мені дала, та Конституція?»

Споживацькі
рудименти у свідомості чималої частини
людей збереглися донині. Вони дуже
живучі. Викорінити їх чи, скоріше, замінити справжніми світоглядними
цінностями, які роблять із населення – народ, можливо тоді, коли влада
показуватиме приклад свого шанобливого ставлення до таких цінностей. Зокрема –
до законів. І насамперед – до Основного Закону.

Як автор навчального посібника «Україна: історія
Конституції» спробую до Дня Конституції дати кілька порад. Разом із творцями
Української державності, авторами нетлінних документів, покликаних стати
Основним Законом нашої держави.

1.Президентові, нардепам та урядовцям.

Припиніть дискредитацію Конституції. Досить нехтувати її
вимогами. Досить переписувати її «під себе»,тягнучи «ковдру повноважень» кожне
на свій бік. Найкраща Конституція – та, яку всі, і
влада, й громадяни – знають, шанують і виконують.

2.Тим, хто намагається розхитати єдність
Української Церкви.

Дослухайтеся до вікопомних «Пактів й конституції законів
та вольностей Війська Запорозького», відомих як Конституція Пилипа Орлика (складена 5 квітня
1710 р.)

Там чітко заявлено про відновлення автокефалії Української
Церкви під омофором Константинополя:
«…докладати всіх зусиль, щоб одна віра православна східного сповідання, під
послушенством святішого Апостольського трону Константинопольського, навіки
стверджена була… А для ще більшої ваги первісного в Україні престолу митрополитського Київського та для
зручнішого управління справами духовними ясновельможний гетьман після
звільнення Вітчизни від іга московського має здобути у столиці Апостольській
Константинопольській священноначальницьку первісну владу, щоб через неї
відновились реляції та послух синівський до згадуваного Апостольського
Константинопольського трону, від якого проповіддю євангельської віри
вселенської святої та влада удостоїлася зміцнення».

3.Всім владцям –
від Президента до найдрібнішого чиновника з найдальшого куточка України.

Нарешті станьте некорумпованою, доброчесною владою.

У тій-таки Конституції Пилипа Орлика наголошується на необхідності боротьби з корупцією:«…заборонити ці зловживання, що так
поширилися, й, уникаючи їх сам, гідним наслідування прикладом, і викорінюючи.
Оскільки ж усі тягарі і здирство нещасного простолюду беруть свій початок із
підкупу за сприяння особам, що просять і домагаються судових посад, не
користуючись довір’ям і не маючи заслуг, але ненаситно прагнучи до власного
збагачення, розбещуючи урядовців, козаків і простолюдинів, завойовуючи
прихильність Гетьмана підступними подарунками, за допомогою яких намагаються
без вільних виборів, всупереч праву і рівності, піднятися на вершину полкових
та інших урядів почестей».

4. Охочим
передати українську землю у власність іноземцям.

«Основний закон «Самостійної України» Спілки народу
українського» (Конституція М.Міхновського, 1905 р.) зазначає: «Чужинці не можуть ані мати права приватної
власності під селитьбами, ані користуватись національною власністю».

5. Владцям, що отримують звання від країни-агресора
та нагороди з рук Путіна.

«Основний Державний закон
Української Народньої Республіки» (Конституція УНР, її ще називають «проектом
Симона Петлюри», 1918 р.) зазначає: «Українському
громадянинові не вільно приймати чужоземного шляхетського титулу. На прийняття
українським громадянином чужоземного ордену потрібно дозволу Голови держави».

Отже, напередодні Свята Конституції України звертаюся до
великих і малих можновладців, депутатів, чиновників і Президента.

Перш аніж клястися в любові до України та називати себе
слугами народу — вивчіть хоча б ази
української конституційної спадщини.

Навчіться шанувати українські закони. Найперше – Конституцію. Дайте народові приклад. Так, аби вам – повірили.