chrome firefox opera safari iexplorer

5 липня українському акторові Павлу Морозенку виповнилося би 80 років

05 липня 2019 о 15:07
uk.wikipedia.org

Павло Семенович Морозенко народився у м. Сніжному на
Донеччині.

1960 р. закінчив Київський інститут
театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого. 

Працював у
Київському академічному українському драматичному театрі ім. І. Франка, театрах
Миколаєва, Ростова-на-Дону, Київському театрі драми і комедії на
лівому березі Дніпра. 

У 1982
— 91 р.р.— актор Московського академічного
театру ім. В. Маяковського.

Дебютом П.Морозенка
у кіно став український
фільм режисера Володимира Денисенка «Роман і Франческа», в якому актор виконав головну чоловічу роль —
Романа, моряка судна «Тарас Шевченко» (у ролі Франчески знялася Людмила Гурченко). Стрічка
одразу зробила Морозенка популярним.

Значний успіх акторові приніс і фільм режисера В.Мотиля
«Женя, Женечка і «катюша»» — один з найбільш романтичних фільмів про війну.
Він, до речі, дуже не сподобався критикам – ідеологам, а от глядачі були в
захваті. 

Загалом же Морозенко знявся у близько 40 стрічках. 

Його героями найчастіше були мужні й сміливі люди.  

Блискуче зіграв П.Морозенко у багатьох спектаклях. Серед
них — «Свіччине весілля», «Безталанна», «Не судилось», «У неділю рано зілля
копала».   

Багато працював і над озвучуванням фільмів. Його голосом говорили,
наприклад, Гойко Митич, Іван Миколайчук, Петро Вельяминов, Петро Глєбов, Лесь
Сердюк, Михай Волонтир. Дублював ролі у майже 50 стрічках.  

Павло
Морозенко трагічно загинув у Ростовській області (потонув у річці Дон) 14 липня 1991 р...  

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути

Новини Дивитися всі