chrome firefox opera safari iexplorer

Що традиційно роблять на Купала?

06 липня 2019 о 07:50

Вночі з 6 на 7 липня українці традиційно святкують Івана Купала — літнє сонцестояння, зеніт розквіту всього живого.

Що традиційно роблять на Купала?

Розпалюють вогнища

Щоб очиститися, оздоровитися, оновити своє тіло, зміцнити дух і силу кохання.

Вогнище розпалюють, щойно сяде сонце. Молоді (а нині нерідко й досить доросленькі) пари, взявшись за руки, з розгону стрибають через вогонь. Перестрибнули – значить, разом довіку.

Купаються

Гуртом до озера, річки, ставка – і шубовсть! Ну, не обов’язково аж так, можна й поволеньки, небавом, відчуваючи всім тілом ласкаві обійми літепла. Цієї ночі просинаються добрі духи рідної природи, які охоче допоможуть, коли їх чемненько попросити. А ще – з водойм іде геть нечиста сила, й вода набуває магічних, цілющих якостей.

Збирають зела

Не лише води, а й рослини на Купала набувають цілющої, життєдайної сили, адже і сонце, й земля щедро діляться з ними своєю енергетикою. Лише однісінької – саме цієї — ночі у темних хащах таємничо квітує папороть. Ви бачили коли-небуть цвіт папаороті? Я – ні. А дуже шкода. Бо якщо знайти і зірвати магічну квітку, дістаєш дивовижний дар спілкуватися з тваринами, птахами, рослинами, відмикати будь-які двері, обертати на порохняву злих духів та бісівське поріддя.

Часом кажуть, що цвіт папороті – не що інше, як Іванова квітка (братки, брат-і-сестра). Може, це й не так, але відомо, що «брат-і-сестриця» є одним із символів свята, який уособлює магічну єдність вогню з водою та береже закоханих від пристріту й заздрощів.

Плетуть вінки

Не просто так, а з особливим значенням. Бо його в купальському вінку має кожна квітка. Барвінок, до прикладу, допомагає дівці знайти пару, ожина дає довголіття. Подорожник, якщо його зірвати купальської ночі, збереже в родині кохання, любов і порозуміння. Полин у вінку додає снаги та сил.

Той-таки полин, а також череду, чебрець, кропиву, ромашку, любисток, зібрані на Купала, використовують для купання, особливо малят, запарюють із них цілющий чай. Якщо купати у таких травах дівчинку, вона виросте красунею.

Ворожать

Найголовніше – пускають вінки за водою. Потоне вінок – цього року дівчині не варто готуватися до заміжжя. Коли ж віночок пливе – час чекати на сватів.

Йдучи на купальське гуляння, дівці годилось у першого-ліпшого стрічного спитати ім’я, бо так зватимуть майбутнього чоловіка.

Зірване на Купала листя подороджника клали під подушку перед сном, примовляючи: «Живеш при дорозі, бачиш малого і старого, покажи мого милого!». І наречений мав неодмінно наснитися.

У багатьох українських селах заздалегідь обирали найгарнішу дівчину, всіляко прикрашали її живоцвітом, вели на берег водойми чи до лісу, зав’язували очі й давали вибирати наосліп вінки та роздавати подругам. Котрій дістанеться свіжий та пишний віночок — буде багата, щаслива, здорова.

До речі, аби бути при здоров'ї цілий рік, слід уранці по Купальській ночі роздягтися та гарненько обмитися росою, чи принаймні бодай походити босоніж.

Олена Бондаренко, Громадський рух «Рідна країна»

20 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути