chrome firefox opera safari iexplorer

«Ой на Івана, та й на Купала»

06 липня 2011 о 09:09

Найколоритніше та найцікавіше свято, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят – це свято молоді – Купало або Купайло, що з часом, після прийняття християнства, деякою мірою трансформувалося в церковне свято.

Трактування

Йдеться про народження Івана Хрестителя, яке святкується церквою 7 липня. Після поширення християнства давнє народне свято Купала в результаті «християнського нашарування» почало називатися святом Івана Купала

Свято Купайла відбувалося саме в період, коли сонце приходило до зеніту – найвище піднімалося над землею, давало найбільше тепла і світла, виявляло свою найвищу чудодійну силу для рослинного і тваринного світу та для людини. Вся рослинність досягала свого апогею, все нестримно росло, розцвітало, множилося, раділо життю.

Це свято припадає на день літнього сонцевороту, тому символізує народження літнього сонця — Купала, і тим самим завершує панування весняного сонця — Ярила. В цей час небесне світило перебуває у куполі — найвищій небесній точці, тому дні тоді найдовші, а ночі — найкоротші.
Головні персонажі свята - Купала та Марена, які уособлюють чоловіче (сонячне) і жіноче (водяне) божества. Ці дві дійові особи обираються  хлопцями  та дівчатами або виготовляються як опудала. Таке поєднання гілка верби — Купайлиця.

Найбільший скарб

Бажаючі йдуть у ліс шукати цвіт папороті, як правило, парами. Хтось намагається знайти за її допомогою скарби, а хтось знаходить своє щастя — кохання.

В цей час рослини набирали чарівних, лікувальних та цілющих властивостей. Лише в Купальську ніч на папороті, серед ночі розцвітала чарівна вогняна квітка щастя – кочедижник. Хто її зірве, той усе на світі знатиме, дістане без труднощів усі скарби, матиме чудодійну силу робити все тією рукою, яка зірвала Квітку щастя. Той щасливець причарує найкращу дівчину, матиме найвищий урожай, не боятиметься лихих сил.

Але ж за Квіткою щастя чигають не тільки люди, а ще лихі сили, з якими важко боротися тій людині, яка її знайде. Вони намагаються перешкодити, відвернути увагу молодого парубка, який цю квітку знаходить – старому, як правило, не щастило її знайти. І якщо молодому чоловікові все ж пощастило знайти квітку щастя, він мусив прорізати шкіру мізинця-пальця на лівій руці і всунути ту квітку під шкіру. Далі людина мусить взяти в ліву руку полин або татарзілля й обвести навколо себе крейдою – лише тоді лихі сили не змужуть нічого вдіяти щасливцеві.

У цей день прийнято ходити в лазню і перший раз в цьому році паритися свіжими березовими віниками «Іванський віник», який нібито має магічну силу, можна додати квіти та листя папороті. А краще зробити його з дванадцяти трав, зібраних в купальську ніч.

Ніч без сну…

За повір'ями, в купальську ніч, яка є найкоротшою, не можна спати, оскільки в цей час оживає не лише природа, а й особливо активною стає  всяка нечисть — відьми, перевертні, русалки, чаклуни, домовики, водяники, лісовики. Проте скупатися у відкритій воді потрібно обов'язково: в цей час вся нечиста сила виходить з річок і морів, тому людині нічого не загрожує. У цю ніч вода набуває цілющих властивостей, допомагає очистити тіло і душу від поганих помислів і зла. Існує легенда, що в день на Івана Купала можна зцілитися росою. Але для цього треба встати раніше і пройтися босоніж по траві.

Суджений мій, ряджений ...

У вечір цього дня дівчата гадають на судженого — кидають у воду свої вінки, а хлопці повинні їх дістати. Вінок — це символ щастя та одруження. Чий вінок хлопець дістане, того й дівчина повинна поцілувати і мусить бути з ним у парі на це свято (як правило, вибір зарання узгоджують). Якщо вінок тоне відразу — коханий розлюбив, і весілля з ним не відбудеться, до берега приб'є — незаміжньою бути в цьому році. У кого вінок найдовше попливе —  буде щасливою, а у кого свічка довше прогорить — проживе довге-предовгих життя.

Також існують ворожіння на свічці: ламають її на дрібні шматочки, кладуть у металеву ложку. Ложку нагрівають до тих пір, поки шматочки не перетворяться на розтоплений віск, а потім різко виливають його у воду  і ворожать по фігурі. Не підглядаючи дівчата зривали букет квітів, який потім клали під подушку. Якщо з ранку виявиться, що зірвано як мінімум дванадцять різних трав, то у дівчини є великий шанс вийти заміж в цьому році.

Сила вогню

http://www.segodnya.ua/

Свято починається ввечері, напередодні Купала. Основним стрижнем, довкола якого відбуваються дійства, є купальський вогонь, який символізує сонце-зародок у материнській утробі. Він має горіти цілу ніч — від заходу Сонця-Ярила до лона Матері-Землі (смерті) до сходу (народження) Купала. Перед запаленням вогнища чотири чоловіки зі смолоскипами стають квадратом навколо хмизу, що позначає чотири сонця (чотири пори року). Потім всі сходяться до хмизу і запалюють вогнище, що символізує «сонячне сплетіння».

Воно має горіти цілу ніч. Навколо нього молодь грає в ігри, співає пісні, водить хороводи. Але головне — це стрибки через багаття. Існують прикмети пов'язані з цим: якщо парубок найвище стрибнув — буде гарний урожай у його родини, вскочить у полум'я — чекай біди. Коли ж вдало перестрибнуть багаття юнак з дівчиною — вони неодмінно одружаться і проживуть у злагоді все життя. Тому важливо знати, що не можна стрибати через Купальське вогнище будь із ким, а лише з судженим (судженою).

День сонцестояння у інших народів

Свято Івана Купала  властиве не лише українцям. У Литві воно відоме як Ладо, у Польщі — як Соботки. Японці вірять, що небесне склепіння обтікає Велика Річка (Чумацький шлях), на різних берегах якої стоять люблячі чоловік і жінка. Вони прагнуть один до одного, але тільки раз на рік, 7 липня, коли Велика Річка дрібніє, вони можуть перейти її вбрід і зустрітися. Цей день японці шанують як велике свято

Святкування

У столиці…

Відзначати свято Івана Купала сьогодні будуть в музеї «Пирогово». Тут плестимуть вінки, запалять величезне колесо, будуть танцювати і стрибати через вогнища. Почнуться гуляння о 16.00, а вхід обійдеться в 20 грн.

У музеї «Мамаєва Слобода» всі закохані пари зможуть взяти участь у святковому квесті.  Їм потрібно буде знайти старовинний козацький скарб, колесо щастя. Пара-переможець отримає приз - кільце у вигляді сердець з діамантами, коралове намисто або вечеря на двох в козацькому шинку. Розпочнеться змагання о 22.00, але щоб взяти участь в ньому потрібно зареєструватися до 19.45 та купити вінок на місці за 150 грн. Глядачам і вболівальникам вхід коштуватиме 40 грн.

Ще в одному етнографічному музеї, на «Хуторі Савки» (Нові Петрівці), святкування Купала розпочнеться о 18.00.  Крім традиційних обрядів, туристам запропонують частування.

У селі Проців Бориспільського району Київської області о 18.00 розпочнеться театралізоване свято з нагоди Івана Купала.
Гості акції зможуть брати участь у створенні найбільшого в Україну купальських вінка, спортивних змаганнях, конкурсах та вікторинах, спробувати куліш, млинці та карпатський бануш. Організатори запрошують на народні гуляння, купальські обрядові дійства, атакож відвідати містечко майстрів традиційних ремесел, концерт кращих фольклорних колективів області.

По Україні…

Вінниця

Створювати гігантський вінок на свято Івана Купала планують протягом трьох днів у Вінниці. Приймати участь запрошують усіх бажаючих. Рекорд призначений на вечір 9 липня.

Три дні поспіль, з сьомого по дев'яте липня, в міському парку Дружби народів проходитимуть розважальні заходи. У програмі — купальські обряди, народні розваги та забави з Русалками, майстер-класи та етно-концерти, вечірка під відкритим небом і грандіозне піротехнічне шоу.

Центральною подією всіх трьох днів свята стане створення найбільшого вінка в Україні та реєстрація цього рекорду. Кожен вінничанин зможе докласти свою руку до створення вінка і принести квіти. Вінок буду плести протягом усіх трьох днів святкування. Реєстрація рекорду відбудеться 9 липня, початок о 21.30.

Для створення вінка вже закупили 80 000 ромашок і п'ять тисяч троянд, загальна вага яких три тонни, зробили конструкцію-каркас з дерева і металу. Представництво Книги рекордів України повідомило, що ще два міста будуть встановлювати подібний рекорд. Але вінницьких винахідників це не злякало, оскільки їх конструкція розбірна, тому в будь-який момент квіткову композицію можна буде збільшити. Планується зробити вінок площею 30 квадратних метрів і діаметром більше п'яти метрів.

Одеса

Любителям старовинних обрядів, ярмарків, хороводів біля багаття пропонуємо відвідати Міжнародний етнічний фестиваль «Слов'янський Дзен».

У програмі — концерт музичних колективів з України, Росії, Білорусі та Німеччини, танці, фаєр-шоу, поетична альтанка, хатха-йога і слов'янська йога Здрава. Крім того, можна буде відвідати ярмарки і познайомитися з роботами народних умільців, а також самим взяти участь у майстер-класах.

Учасники фестивалю зможуть повністю поринути в атмосферу давнини. Їх чекають купальські обряди, хороводи, народні ігри-забави та багато іншого. Фестиваль буде проходити на території стадіону ВАТ «ОКЗ» і гідропарку «Лузанівський» з 6 по 8 липня. Організатори обіцяють святкові хороводи, пошук квітучої папороті і купальського скарбу, народні забави та ворожіння. Також гостям покажуть обрядову весілля Бога Вогню Купали і Богині Води Дани, і інші традиційні Купальські обряди.

Початок о 17 годині.

Тернопільщина

В селі Чагарі Гусятинського району (Тернопільська область) відбудеться III Всеукраїнський фестиваль сільської молоді «Купальська феєрія». У програмі виступ національного хору ім. Г. Вірьовки, солістів Київської національної опери, відомих артистів української естради. Особливість цьогорічного фестивалю у тому, що дійство відбуватиметься за участю народних артистів України відомих за межами нашої держави: Олег Марцинківський, Віктор Шпортько, Степан Савка, Микола Свидюк. Також буде гість з Канади скрипаль-віртуоз Василь Попадюк», – повідомив заступник голови Тернопільської облдержадміністрації.

Минулорічний фестиваль у Чагарях відвідали майже 10 тис. гостей.

Чернігів

У Центральному парку культури і відпочинку м. Чернігова пройде загальноміське свято Івана Купала, що має на меті сприяння розвитку народних традицій, відродження свят та обрядів українського народу, популяризації народної творчості.

Програма свята: 
17.00 – всеукраїнський спортивний фестиваль «Козацькі розваги» за участю спортсменів міст України.
Організатор – міський Центр фізичного здоров'я населення «Спорт для всіх».
21.00 – обрядове дійство «Ця чарівна купальська ніч».
Режисер-постановник – Заслужена артистка України Раїса Решетнюк.
23.00 – дискотека на танцмайдані.

Прикарпаття

Рекорд із найбільшої кількості вінків встановлять прикарпатці на Івана Купала. Найколоритніше свято молоді відбуватиметься у селі Рівня, що на Рожнятівщині. Купальські забави, хороводи та пісні — розпочнеться дійство традиційно із заходом сонця і триватиме до перших півнів. Тут же — ярмарок національних сувенірів. Утім святкування матиме свої родзинки. Наприклад, культове купальське вогнище запалюватимуть учасники фаєр-шоу. Окрім того цього вечора на воду пустять рекордну кількість вінків — понад три сотні.

Житомир

6 липня 2011 року у Гідропарку пройде загальноміське свято Івана Купала. Свято розпочнеться о 16.00 год. концертом творчих колективів міського Палацу культури та завершиться святковою дискотекою для молоді “Ой на Івана. Ой на Купала”

План заходів

Концертний майданчик на центральному пляжі
(год.)

16-00 Концерт творчих колективів міського Палацу культури.
17-00 Розважально-конкурсне шоу «Купальська царівна».
18-00 Концерт гурту «Від щирого серця».
19-00 Театралізоване дійство «Купальські гуляння».
20-30 Святкова дискотека для молоді “Ой на Івана. Ой на Купала”.
21-30.

Житомирщина

6 липня 2011 року о 16.00 годині запрошують усіх бажаючих до села Немиринці Ружинського району Житомирської області відвідати театралізоване свято «Купальські роси», яке проводиться вже третій рік поспіль.

Вдень просто неба на галявинах біля озера працюватимуть майстри народної творчості – ковалі, гончарі, художники, митці ужитково-прикладного мистецтва. І як водиться на святі гостей розважатимуть самобутні фольклорні колективи. На все, що відбувається на схилах озера, можна буде подивитися з висоти пташиного польоту, піднявшись над землею на повітряній кулі. 

А як тільки сонце почне сідати за обрій, гості свята матимуть змогу зануритися у Магію купальської ночі і стати учасниками Купальського обряду з прикрашанням Марени та Купала, плетінням вінків та пусканням їх на воду, запаленням вогняного колеса, стрибками через багаття та пошуком цвіту папороті. І на завершення всі присутні покуштують смачного короваю, а потім, взявшись за руки,  створять ланцюг єднання як символ українського народу.

Кіровоградщина

Кіровоградська «Січ» скликає всіх на автентичне Івана Купала. Кіровоградський кіш Українського дитячо-юнацького товариства «Січ» в ніч з 6 на 7 липня (середа-четвер) проводить автентичне свято наших предків — Івана Купала, яке відбудеться в с. Гаївка Кіровоградського району.

Запоріжжя

Запорожці відсвяткують Івана Купала в Солов'їному гаю. Як кажуть організатори, свято, яке пройде 9-10 липня, — це розважальний захід, не претендує на історичну достовірність і пропаганду тих чи інших релігійних поглядів.

Метою заходу є ознайомлення учасників дійства з народними традиціями і відтворення атмосфери слов'янського свята часів Київської Русі. Плануються такі складові, як майстер-класи та семінари, акустична музика, слов'янські ігри, народні танці, стилізоване постановочне обрядове дійство, нічне купання і запуск вінків, — розповідають організатори.

Зазначимо, що на свято всіх бажаючих просять приходити в костюмах слов'янських 5-19 століть. Як мінімум це має бути вишиванка. 

Вінки усіх бажаючих навчать плести на місці. Люди, не відповідають цьому нескладному дрес-коду, до участі допущені не будуть, — відзначають організатори, додаючи, що на додаток до костюма також повинна бути свічка 

Святкуватиме Юлія Кондрацька, «Рідна країна»

20 квітня

Інші дати
Павло Луспекаєв
1927 –  кіноактор. Знімався в фільмах: роль Верещагіна («Біле сонце пустелі»), «Республіка ШКІД», «Піднята цілина», «Вся королівська рать».
Розгорнути
Ґео (Юрій) Шкурупій 
1903 – український прозаїк, поет, представник напрямку панфутуризм; редактор, кіносценарист.
Розгорнути
 Володимир Шульгін 
1894 – студентський діяч, син Якова Шульгіна, організатор і керівник Української Студентської Громади в Києві. Загинув у бою під Крутами.
Розгорнути