chrome firefox opera safari iexplorer

28 серпня 1921 року були розстріляні організатори загальноукраїнського антибільшовицького повстання

28 серпня 2019 о 08:03
tyzhden.ua

Після окупації України більшовиками одразу почав набирати обертів
український рух опору.  

18 березня 1921 р. у Києві  був
створений Центральний український повстанський комітет (ЦУПКом) – підпільний
військово-політичний центр для керування 
національним антибільшовицьким здвигом. 

Завданнями Комітету були підготовка, організація та реалізація
загальноукраїнського повстання, що мало на меті повалення більшовицького режиму
та відновлення незалежної Української Народної Республіки. 

У політичному сенсі Комітет орієнтувався на уряд Симона Петлюри в екзилі, у
військово-оперативному —  на  Повстанський партизанський штаб на чолі з
Юрком Тютюнником.

Головою Комітету став Іван Чепілко. До складу Комітету увійшли Олександр
Грудницький (військові справи), Іван Данчевський (зв’язки з периферією), Федір
Наконечний (закордонні зв’язки), Свирид Махиня (секретар;внутрішні справи та
інформація). 

Серед організаторів повстання - 
старший діловод окружного квартирного управління Микола Комар, секретар
геофізичної секції Академії наук Макар Суходольський, колишній начальник
оперативного штабу корпусу Січових Стрільців армії УНР Іван Андрух–Авраменко, відомий
письменник Григорій Чупринка.

Штаб Комітету спочатку перебував у Києві, потім -  у Ірпені. 

Комітет працював з  губернськими та
іншими місцевими повстанськими комітетами і з підпільною Київською міською
військовою організацією (розташовувалася у школі Червоних старшин) на чолі з
полковником Юрієм Гринем.  Серед
організаторів повстання була дружина Ю.Гриня - 
Юлія Кривицька ( за іншою версією — Криницька).

Із ЦУПКомом співпрацювали відомі на теренах Київщини отамани Ю.Мордалевич
(у травні   був призначений  )командувачем Другої повстанської групи) та
Орлик (Ф.Артеменко). На Полтавщині й Чернігівщині командувачем повстанчих сил
став  Ю. Гринь, на Катеринославщині й
Таврії – А.Зірка, в Холодноярській військовій організації —  Г.Чупринка.

Через недостаню готовність початок повстання переносився: з 1 травня на 15
червня, потім ще кілька разів. 

ВУЧК вдалося виявити військові та організаційні структури. Не в останню
чергу – з допоомогою  зрадників – А.Зірки-Рибалки
та члена Мелітопольського повстанського комітету І.Іваницького-Карпенка.

18 червня чекісти схопили членів ЦУПКому.

Це деморалізувало частину отаманів, які почали домовлятися з більшовицькою
владою про свою капітуляцію.  Одним з
перших вдався до переговорів з більшовиками Юліан Мордалевич, який написав
звернення до повстанців із закликом здатися – воно було видане у вигляді
листівки і масово поширювалося.    

Заарештовано було щонайменше 1200 людей. Безпосередньо причетними до
організації повстання визнано 450 осіб, переважно – військових за часів  Центральної Ради та Директорії, працівників
державних установ, вчителів.  

Згідно з постановою колегії Київського ГубЧК від 28 серпня 1921р. того ж
дня  було розстріляно   членів
ЦУПКому, всього ж — 39 людей віком від 20 до 50 років, з них 4 жінки. Інших
відправили до концтаборів на різні терміни. 

Так завершилася ще одна жертовна спроба українців вирватися з-під
більшовицького ярма.

Вічна слава героям!

«Рідна країна» 

Розділи: Суспільство

20 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути