chrome firefox opera safari iexplorer

22 вересня : 80 років тому Червона армія захопила Львів

22 вересня 2019 о 12:36
photo-lviv.in.ua

Протягом усього радянського періоду ці події тлумачилися
винятково як «визволення». 

Правда про ті трагічні події ніколи не обговорювалася
публічно. Цього не було у шкільних підручниках. За розмови на цю тему можна
було опинитися у  таборах ГУЛагу. 

Масове примусове переселення мешканців Західної України у
1939-41р.р. залишалося «білою плямою» в історії. 

Відомо,що у перші дні окупації Східної Галичини і Волині Червоною
армією українці переважно вітали «визволителів» і співпрацювали з новою владою.
Влада ж дуже швидко зрозуміла незалежницькі настрої місцевих і почала з ними
жорстоку боротьбу.  Арешти, депортації
набули розмаху масового терору і  охопили
все населення Західної України. 

Що означав «золотий вересень» у житті краю
насправді?  Якими були його наслідки для
мешканців?  У дні трагічного «ювілею» пригадаймо
події, що докорінним чином позначилися 
на всій долі краю.   

23 серпня 1939р.
Укладений пакт Молотова-Ріббентропа
– договір про ненапад між Німеччиною і СРСР. Таємна частина договору містила умови
поділу Європи між
нацистською Німеччиною та комуністичним СРСР.

1 вересня
1939 р. Напад Німеччини
на Польщу. Початок Другої світової війни. Протягом двох тижнів нацисти
розгромили польську армію і захопили більшу частину території Речі Посполитої.

17 вересня 1939р.  Червона армія перейшла Збруч і окупувала Галичину, Волинь та Західну
Білорусь.

22 вересня 1939 р. Червона
армія  захопила Львів. У Бресті та інших окупованих містах відбулися спільні паради німецьких і
радянських військ.

Вересень–жовтень 1939р.
Заборонено діяльність усіх партій та громадських організацій, у тому числі –
Українського національно-демократичного об’єднання, Союзу українок, Товариства
«Просвіта», польських та єврейських організацій. Почалися  репресії проти місцевого населення.    

26–28 жовтня 1939р. У Львові відбулися організовані
радянською владою показові Народні Збори Західної України, які ухвалили рішення
про входження Західної України до складу УРСР.   

Жовтень 1939 р. У Львові почалася продовольча криза, що
виникла внаслідок вилучення продуктів харчування у населення для забезпечення
Червоної армії.  

Листопад 1939р. На базі спеціальних груп НКВС створені
обласні та районні відділи НКВС і міліції.   

Грудень 1939 р. Сформовані обласні та районні суди — винятково
зі складу осіб, відряджених  із різних
регіонів СРСР.   

8 грудня 1939 р. Націоналізовані українські, польські та
єврейські кооперативи: «Маслосоюз», «Центросоюз», «Народна торгівля», «Молочарсоюз»,
«Сполєм» та інші. Майно конфісковане.   

21 грудня 1939 р. Польські злоті замінено на радянські
карбованці 1:1, хоча злотий  був значно
дорожчий за карбованець. Обмін, невідповідний ринковій ціні валют, призвів до
тотального зубожіння населення.  

Зима 1939–1940 р.р. «Націоналізація», просто кажучи – конфіскація
– банків, підприємств, закладів торгівлі, готелів, лікарень, аптек, житла тощо,
цілковита руйнація економічної системи краю. 

Січень 1940 р.
Заборона  діяльності Наукового Товариства ім. Т.Шевченка, яке
було науковим центром Галичини, та вилучення його майна.  

Січень 1940 р. Початок
колективізації. Конфіскація 2,5 млн га землі у великих землевласників, церкви,
заможних селян. Власників земель переважно депортовано. Тих, хто не хотів
вступати до колгоспів, залякували та обкладали великим  податками. 

Лютий 1940 р. Перша хвиля масових депортацій. На північ
Російської Федерації силоміць вивезено 
понад 17 тис. 200 родин — усього 89 тис. 79 осіб. Майно депортованих
конфісковане.

Квітень 1940 р. Остаточна ліквідація фінансово-банківської
 системи. Іпотечні та кооперативні банки   закрито, комерційні і кредитні підпорядковано   Держбанку СРСР.

Квітень–травень 1940 р. Друга хвиля депортацій.
До   Казахстану виселені родини репресованих
офіцерів, політиків, службовців та громадських діячів, біженці з  територій, окупованих Німеччиною.    

Весна 1940 р. З ініціативи Л. Берії та за наказом
Політбюро ЦК ВКП(б) у Катинському лісі розстріляно 21,9 тис. полонених
польських офіцерів і солдат.

Червень–липень 1940р. Третя хвиля депортацій. До центральних
та східних регіонів СРСР примусово вивезено 80 тис. 600 осіб — біженців з
німецької зони окупації, переважно євреїв.  

Червень 1940 р.
Окупація Бессарабії і Північної Буковини та приєднання цих земель до  УРСР.  

Січень 1941 р. Львів.
Показовий «процес 59-ти». Учасників чи
прихильників ОУН, студентів і гімназистів, за обвинуваченням у «антирадянській
діяльності»  засудили до розстрілу. Вирок
виконано
 

Травень–червень 1941р.  Четверта хвиля депортацій.    Виселення етнічних
українців з рідних земель у найвіддаленіші регіони півночі СРСР та до
північного Казахстану.  

Червень–липень 1941 р. Масові розстріли політичних в'язнів у
тюрмах Західної України на початку війни. Знищено близько 21 тис. 500 людей.

«Перші совіти» продемонстрували масштабний, кривавий
терор проти населення Західної України. Тож відважну боротьбу УПА проти «других
совітів» підтримувало практично все населення краю.

«Рідна країна», 

за матеріалами
інтернет-видань

Розділи: Суспільство

26 квітня

Інші дати
Леонід Плющ
1939 –  математик, публіцист, учасник правозахисного руху в СРСР. Дисидент. Член Ініціативної групи захисту прав людини, член Закордонного представництва Української Гельсінської групи.
Розгорнути
Народився Станіслав Тельнюк
(1935, с.Іскрівка Запорізька область – 1990) - український письменник, літературний критик, редактор, перекладач.
Розгорнути
Народився Микола Зеров
(1890, м.Зіньків Полтавська область - 1937) - український літературознавець, лідер «неокласиків», майстер сонетної форми і блискучий перекладач античної поезії.
Емаль Дніпра, сліпучо-синій сплав. Газон алей і голе жовтоглиння, І в поводі прозорого каміння Зелені луки — як розлогий став. Ніколи так жадібно не вбирав Я красоти весняного одіння, Пісок обмілин, жовтобоке ріння, Брунатні лози і смарагди трав. (Микола Зеров)
Розгорнути