chrome firefox opera safari iexplorer

9 вересня: 155 років тому народився український етнограф і фольклорист Іван Колесса

09 вересня 2019 о 14:20
uk.wikipedia.org

Іван Михайлович Колесса народився 1864 р. в галицькому
селі Ходовичі (нині
Стрийського району Львівської області). 

Закінчив
Краківський університет, за фахом – лікар. 

Старший брат відомого композитора Філарета Колесси та мовознавця
й поета Олександра Колесси. 

Товариські стосунки й листування Івана Колесси з Іваном
Франком суттєво вплинули на його зацікавлення українською народною творчістю.

1889 р. вийшла друком впорядкована І.Колессою збірка  «Народження, хрещення, весілля, похорони
руського народу в с. Ходовичах Стрийського повіту» (польською мовою).

1901 р. опубліковане його етнографічно-фольклорне
дослідженння «Галицько-руські народні пісні з мелодіями», до якого увійшли  колядки, щедрівки, козацькі, жовнірські,
ліричні, пісні, а також балади, коломийки. Видання привернуло чималу суспільну
увагу. Про нього в листах до І.Колесси схвально відгукувався І.Франко.

Помер І.М.Колесса 8 лютого 1898 року у Львові, похований на Личаківському
цвинтарі.

29 червня

Інші дати
Міжнародний день тропіків
На тропічні регіони припадає 40% всієї території світу, приблизно 80% біологічних видів планети, значна частина її мов і культур. У тропіках проживають більше 800 мільйонів чоловік. І хоча тропічні країни досягли значного прогресу, вони, як і раніше, стикаються з різноманітними проблемами.
Розгорнути
Народився Іван Черняховський
(1906, м. Умань, Черкаська область – 1945) – радянський військовий діяч, генерал армії. Командуючий військами 3-го Білоруського фронту.  
Розгорнути
Народився Тадей Маєрський
(1888, м.Львів – 1963) – український композитор, піаніст, педагог. Автор симфонічних, камерно-інструментальних, вокальних творів, музики до вистав.  
Розгорнути
1945 – підписання Договору між СРСР та Чехословаччиною про входження Закарпатської України до складу УРСР
Цікаво відзначити, що підписання цієї угоди відбулося без якої-небудь участі українських дипломатів і представників Закарпатської України, хоча формально текст угоди складався також і українською мовою.  
Ні, цей народ із крові і землі Я не віддам нікому і нізащо! Він мій, він я, він – світ в моїм чолі, Тому життя його і ймення не пропащі. (Микола Вінграновський)
Розгорнути