chrome firefox opera safari iexplorer

11 жовтня: це цікаво знати

11 жовтня 2019 о 00:05

«Найвидатніша перемога
В будь-якому бою –
То перемога над самим собою.»
Сергій Воскрекасенко

У дохристиянські часи наші пращури поділяли рік на три частини: весну, літо і зиму. У цей період, який уже вважався зимою, давні українці молилися Триглаву, або Трояну, – триєдиному божеству, який, на думку вчених, символізував єдність трьох Богів: Ярила, Купайла і Дажбога. Ці Боги діяли у різні пори року, однак ніби символізували єдність дій. Ярило пробуджував Природу, Купайло досягає апогею влітку, а Дажбог дарує врожай восени.

У народі 11 жовтня спостерігали за березою, одним з найдавніших дерев, з якого, за легендою, починалося створення світу. Вважалося, що вона оберігає від злих духів і водночас є улюбленим деревом русалок. Отже, якщо восени листя на березі жовтіє з маківки – на ранню весну, а знизу – на пізню.

За церковним календарем 11 жовтня відзначають Собор преподобних отців Києво-Печерських та вшановують преподобного Харитона Сповідника; преподобного Харитона Сянжемського; преподобного Іродіона Ілоєзерського; пророка Варуха; мучеників Олександра, Алфея, Зосими, Марка, пастиря, Никона, Неона, Іліодора та ін.; благовірного князя В’ячеслава Чеського.

Іменинниками 11 жовтня є:

Олександр, Прохор, В’ячеслав, Марія, Харитон.

11 жовтня народились:

1906 – Ігор Савченко – український кінорежисер. Твори: «Дума про козака Голоту», «Вершники», «Богдан Хмельницький», «Тарас Шевченко» (закінчений учнями режисера після його смерті у 1951).

11 жовтня відзначають:

  • Всесвітній день зору.
  • Міжнародний день дівчаток.

Події 11 жовтня:

1921 – у Софії Київській на Першому Всеукраїнському Церковному Православному Соборі було створено Українську Автокефальну Православну Церкву (УАПЦ).

1938 – владою Чехословаччини затверджено Уряд Карпатської України.

Чи знаєте ви, що:

Про березу
Колись березу називали «деревом чотирьох справ»: перша справа – освітлювати, друга – втішати, третя – зцілювати, четверта – берегти чистоту.

Згадаємо, що давні українці писали на бересті, оселі освітлювали лучиною з цього дерева, вози і двері змащували березовим дьогтем, у лазнях користувалися березовими віниками – відразу лікуючись від багатьох недуг, відвари з бруньок берези давали немовлятам для заспокоєння. А найсмачнішим її даром – соком – втамовували спрагу у спекотний день.

За однією з легенд, береза – це дівчина, яка не послухала застережень матері, ступила на нетривку кладку на річці, впала у воду, потонула і проросла деревом-березою. Березу заборонялося вирубувати, особливо молоді деревця. (За Я. Головацьким).

Хоча існує береза, яку зрубати неможливо. Називають її «залізним деревом», бо деревина в півтора рази міцніша за чавун!!! Якщо вистрелити в стовбур цієї берези з пістолету, то пуля просто відскочить від неї, не пошкодивши навіть кору. Її деревина може з легкістю замінити залізо. Живе «залізна» береза близько 400 років. Це найдовговічніша береза з усіх беріз на планеті. Росте в Росії та на Далекому Сході.

«Рідна країна»

Розділи: Календар

25 червня

Інші дати
Іван Крип’якевич
1886 –  історик, академік АН УРСР, професор Львівського університету, директор Інституту суспільних наук АН України.
Розгорнути
Народився Віталій Русанівський
(1931, м. Харків - 2077) - український науковець, філолог, мовознавець-україніст і славіст, викладач.  Автор близько 350 праць із проблем сучасної української мови і історії, українського, слов'янського і загального мовознавства, історичної граматики, стилістики.
Розгорнути
Народився Євген Попович
(1930, с. Межиріч Черкаської обл. - 2007) - український перекладач. Переклав твори Г. Беля, Е. М. Ремарка, Г. Е. Лессінга, Т. Манна, Е. Т. А. Гофмана, В. Гете, Г. Гейне та ін. австрійських, німецьких і швейцарських письменників; переклав  з німецької "Щоденники" О. Кобилянської.
Розгорнути
Народився Іван Крип'якевич
(1886, м.Львів – 1967), український  історик. Автор ряду наукових досліджень про українську козацьку державність та діяльність Богдана Хмельницького, підручників з історії України. Інститут українознавства НАН України носить ім'я І.П.Крип'якевича.
Розгорнути