cpg.in.ua
Що таке недільна школа? Це безкоштовний заклад, який давав початкову освіту і працював у неділю та
святкові дні. Перші недільні школи з’явилися 1848-49р.р. в Галичині й
Закарпатті при читальнях для дорослих.
1859 р. в Києві було створено аж три таких школи – для
ремісників та робітників.
Наприкінці вересня 1859 р. попечитель Київського
навчального округу М.Пирогов у листі до генерал-губернатора І. Васильчикова повідомляв,
що «…деякі студенти університету Святого
Володимира з людинолюбства виявили готовність зайнятися у вихідні дні
безкоштовним елементарним навчанням дітей робітничого класу чоловічої статі…
Беручи до уваги користь, яку недільні школи принесуть дітям ремісничого та
робітничого класу, які не мають ні часу, ні засобів відвідувати звичайні школи,
а тому залишаються в повному невігластві, не знаючи ні грамоти, ні Закону
Божого, я дозволив відкрити недільну школу в будинку Київського Подольського
повітового дворянського училища…»
У школі мали викладатися Закон
Божий, російська та слов'янська граматики, письмо, арифметика.
Перша недільна
школа була відкрита 11 жовтня 1859 р. на Подолі в будинку повітової дворянської
школи, що розташовувалася на розі вулиць
Костянтинівської та Хорива.
23 жовтня почала працювати ще одна недільна школа — на вул.Жилянській.
1860-61р.р.з’явилися дві таких школи: Печерська на
Липках та у
Свято-Володимирському університеті.
Перший час недільні школи передбачали навчання лише
хлопчиків та чоловіків. Але невдовзі -
1860р. – у Києві було відкрито і три жіночі недільні школи, де викладали
класні керівниці пансіону Нельговської.
Недільним школам дуже допомагав Тарас Шевченко, який
завжди прагнув, аби українці були освіченими. Тарас Григорович написав
спеціально для недільних шкіл «Буквар южноруський». Згодом для учнів недільних
шкіл склав буквар Олексанндр Потебня.
Принагідно зазначимо, що недільний освітянський рух поширився всією Україною.
Так, у Городищі на Черкащині недільну школу повністю утримував своїм коштом
благодійник Федір Симиренко, один із перших українських цукрозаводчиків, дід
відомого селекціонера Левка Симиренка. У
Таращі на Київщині таку школу організували офіцери артилерійської бригади, що
квартирували в цьому містечку. В Бердичеві містяни на зібрані пожертви створили
недільну школу при в’язниці – для малолітніх
арештантів. А недільна школа для жінок, яку заснувала і фінансувала видатна
українська просвітянка та літераторка Христина Алчевська, проіснувала у Харкові
майже 50 років.
Влада хоча й не перешкоджала, проте вимагала якнайретельнішого нагляду за роботою шкіл
- стосовно благонадійності. Зрештою,
саме підозри у «неблагонадійності» і призвели до їхньої ліквідації . У червні
1862р. за імператорським наказом всі недільні школи та читальні припинили свою
діяльність, оскільки в них поширювалися «шкідливі вчення та обурливі ідеї».
Щоправда, через два роки школи знову «дозволили», але вже з купою застережень
та під жорстким контролем.
Станом на 1917 р. в Україні діяла 121 недільна школа. Хоча
це, звичайно, і не так багато, але все ж недільний рух суттєво вплинув на рівень
освіченості, надто якщо враховувати, що нерідко у школах викладали молоді,
прогресивно налаштовані люди.
Підготувала Олена Бондаренко
