chrome firefox opera safari iexplorer

Національний художній музей: символ єдності громади чи байдужості влади?

26 жовтня 2019 о 10:48
7chudes.in.ua

Цей унікальний музейотримав свого часу спеціальну відзнаку в проекті «7 чудес Києва» —
складовій грандіозної Всеукраїнської акції «7 чудес України» (ініціатор та
організатор —  Фонд Миколи Томенка «Рідна
країна»).  

Музей —  один із
найстаріших та найбільших в Україні; заснований наприкінці ХІХ століття як
перший у Києві загальнодоступний музей. 

Він, без перебільшення, став символом єднання  української інтелігенції, меценатів, усіх киян
навколо ідеї збереження і примноження здобутків українського мистецтва та
уславлення міста як однієї зі столиць культури.

Видатний київський архітектор Владислав Городецький
доопрацював проект споруди та керував будівництвом. З 249 тис. крб  уряд виділив
тільки  100 тис. Крб. Родина
меценатів-патріотів Терещенків передала 108 тис. крб власних коштів. Решту зібрали
кияни, хто скільки міг, часом по карбованцю.

Терещенки, а також Варвара та Богдан Ханенки, Микола
Біляшівський, Данило Щербаківський, Вікентій Хвойка, Федір Ернст та багато
інших киян – підприємці, вчені,  митці –
зробили величезний внесок у створення та розвиток музею. Так, власну
археологічну колекцію з 3145 предметів, оцінену тоді у 70 тис. крб., подарував
музею Богдан Ханенко. 

 Датою заснування
музею вважається 1 серпня 1899 р., коли  у 5 залах першого поверху відкрилася виставка
історичних знахідок вченого-археолога Вікентія Хвойки, першовідкривача
Трипільської культури.   Офіційно музей розпочав свою роботу 23 грудня
1904 року. Тобто рік 2019-й для НХМ – двічі ювілейний… 

Нині фонди Національного художнього музею України
налічують майже 40 000 експонатів. Серед них – класичний живопис  XIX ст., український авангард і мистецтво тоталітарного
періоду, твори межі XX-XXI
століть,графіка,   стародруки.

Тут  є також одне з
найкращих в Україні зібрання іконопису, козацьких портретів XVIII ст., колекція   картин
«Козак Мамай».  

Але всі ці скарби належним чином розташувати просто немає
де: потрібна площа  щонайменше 30-40 тисяч
квадратних метрів. Нині ж  загальна площа
музею становить близько 8 000
кв.м. 

Відомо, що музею мали передати ділянку на Інститутській,
3 (музей протягом 10 років відстоював право на цю ділянку, яку тим часом ,   продавали й перепродавали, а 2012р.повернули
у власність громади міста). Ще потім було вирішено побудувати тут Музей
Майдану. Зрештою, дійшли згоди, що буде два музеї. Але… віз на тому ж таки
місці…

Кілька місяців тому Микола Томенко, відомий політик і
науковець, засновник Фонду «Рідна країна», коментуючи «веселу і кмітливу» ідею
новопосталої влади перетворити Адміністрацію Президента на художній музей,
зазначив: «Якщо у нової влади душа болить за культуру і мистецтво, то найпростіше
рішення
реконструювати історичний і знаковий для української громади Національний
художній музей
. Він був
заснований рівно 120 років тому і відкритий 115 років тому і збудований з
ініціативи київської міської громади. Тож ідеться про унікальний проект,
створений зусиллями та грошима і експонатами саме тодішньої київської еліти.»

А сьогодні, за словами Миколи Томенка, музей
перетворюється на символ байдужості київської влади (зрештою, й
загальноукраїнської теж) до  українських
культури та мистецтва, потреб столичної громади, а якщо ширше – до всіх
українців. 

«Завжди були
люди, які, за крилатим висловом Є.Чикаленка, любили Україну не лише до глибини
душі, а й до глибини власної кишені. Гетьман Мазепа, Терещенки, Ґалаґани,
Ханенки й багато-багато інших, чий приклад міг би стати в нагоді нинішнім
владцям- мільйонерам та мільярдерам,
 — говорить Микола Томенко. –  Я б
запропонував столичному мерові, замість тримати свої статки в іноземних банках,
 частину використати на реконструкцію
Національного художнього музею. Чи міністрові культури, молоді та спорту
 зі своїх швейцарських рахунків скерувати
дещицю на таку благородну справу.
А наша команда, в міру можливостей, долучилася би… »

Микола Томенко, як нам стало відомо, має намір офіційно
звернутися до міністра Культмолспорту і Київського міського голови з пропозицією
подати власний приклад патріотичного меценатства.

Справді, Томенко, як ніхто інший, має моральне право на
такі пропозиції. Адже він зі своєю командою однодумців не перший рік – і без
жодної копійки з державного чи місцевого бюджету! — займаються відновленням,
захистом і популяризацією українських національних святинь і культурних та
історичних надбань.  

«Рідна країна»

Розділи: Суспільство

25 червня

Інші дати
Іван Крип’якевич
1886 –  історик, академік АН УРСР, професор Львівського університету, директор Інституту суспільних наук АН України.
Розгорнути
Народився Віталій Русанівський
(1931, м. Харків - 2077) - український науковець, філолог, мовознавець-україніст і славіст, викладач.  Автор близько 350 праць із проблем сучасної української мови і історії, українського, слов'янського і загального мовознавства, історичної граматики, стилістики.
Розгорнути
Народився Євген Попович
(1930, с. Межиріч Черкаської обл. - 2007) - український перекладач. Переклав твори Г. Беля, Е. М. Ремарка, Г. Е. Лессінга, Т. Манна, Е. Т. А. Гофмана, В. Гете, Г. Гейне та ін. австрійських, німецьких і швейцарських письменників; переклав  з німецької "Щоденники" О. Кобилянської.
Розгорнути
Народився Іван Крип'якевич
(1886, м.Львів – 1967), український  історик. Автор ряду наукових досліджень про українську козацьку державність та діяльність Богдана Хмельницького, підручників з історії України. Інститут українознавства НАН України носить ім'я І.П.Крип'якевича.
Розгорнути