chrome firefox opera safari iexplorer

Національний художній музей: символ єдності громади чи байдужості влади?

26 жовтня 2019 о 10:48
7chudes.in.ua

Цей унікальний музейотримав свого часу спеціальну відзнаку в проекті «7 чудес Києва» —
складовій грандіозної Всеукраїнської акції «7 чудес України» (ініціатор та
організатор —  Фонд Миколи Томенка «Рідна
країна»).  

Музей —  один із
найстаріших та найбільших в Україні; заснований наприкінці ХІХ століття як
перший у Києві загальнодоступний музей. 

Він, без перебільшення, став символом єднання  української інтелігенції, меценатів, усіх киян
навколо ідеї збереження і примноження здобутків українського мистецтва та
уславлення міста як однієї зі столиць культури.

Видатний київський архітектор Владислав Городецький
доопрацював проект споруди та керував будівництвом. З 249 тис. крб  уряд виділив
тільки  100 тис. Крб. Родина
меценатів-патріотів Терещенків передала 108 тис. крб власних коштів. Решту зібрали
кияни, хто скільки міг, часом по карбованцю.

Терещенки, а також Варвара та Богдан Ханенки, Микола
Біляшівський, Данило Щербаківський, Вікентій Хвойка, Федір Ернст та багато
інших киян – підприємці, вчені,  митці –
зробили величезний внесок у створення та розвиток музею. Так, власну
археологічну колекцію з 3145 предметів, оцінену тоді у 70 тис. крб., подарував
музею Богдан Ханенко. 

 Датою заснування
музею вважається 1 серпня 1899 р., коли  у 5 залах першого поверху відкрилася виставка
історичних знахідок вченого-археолога Вікентія Хвойки, першовідкривача
Трипільської культури.   Офіційно музей розпочав свою роботу 23 грудня
1904 року. Тобто рік 2019-й для НХМ – двічі ювілейний… 

Нині фонди Національного художнього музею України
налічують майже 40 000 експонатів. Серед них – класичний живопис  XIX ст., український авангард і мистецтво тоталітарного
періоду, твори межі XX-XXI
століть,графіка,   стародруки.

Тут  є також одне з
найкращих в Україні зібрання іконопису, козацьких портретів XVIII ст., колекція   картин
«Козак Мамай».  

Але всі ці скарби належним чином розташувати просто немає
де: потрібна площа  щонайменше 30-40 тисяч
квадратних метрів. Нині ж  загальна площа
музею становить близько 8 000
кв.м. 

Відомо, що музею мали передати ділянку на Інститутській,
3 (музей протягом 10 років відстоював право на цю ділянку, яку тим часом ,   продавали й перепродавали, а 2012р.повернули
у власність громади міста). Ще потім було вирішено побудувати тут Музей
Майдану. Зрештою, дійшли згоди, що буде два музеї. Але… віз на тому ж таки
місці…

Кілька місяців тому Микола Томенко, відомий політик і
науковець, засновник Фонду «Рідна країна», коментуючи «веселу і кмітливу» ідею
новопосталої влади перетворити Адміністрацію Президента на художній музей,
зазначив: «Якщо у нової влади душа болить за культуру і мистецтво, то найпростіше
рішення
реконструювати історичний і знаковий для української громади Національний
художній музей
. Він був
заснований рівно 120 років тому і відкритий 115 років тому і збудований з
ініціативи київської міської громади. Тож ідеться про унікальний проект,
створений зусиллями та грошима і експонатами саме тодішньої київської еліти.»

А сьогодні, за словами Миколи Томенка, музей
перетворюється на символ байдужості київської влади (зрештою, й
загальноукраїнської теж) до  українських
культури та мистецтва, потреб столичної громади, а якщо ширше – до всіх
українців. 

«Завжди були
люди, які, за крилатим висловом Є.Чикаленка, любили Україну не лише до глибини
душі, а й до глибини власної кишені. Гетьман Мазепа, Терещенки, Ґалаґани,
Ханенки й багато-багато інших, чий приклад міг би стати в нагоді нинішнім
владцям- мільйонерам та мільярдерам,
 — говорить Микола Томенко. –  Я б
запропонував столичному мерові, замість тримати свої статки в іноземних банках,
 частину використати на реконструкцію
Національного художнього музею. Чи міністрові культури, молоді та спорту
 зі своїх швейцарських рахунків скерувати
дещицю на таку благородну справу.
А наша команда, в міру можливостей, долучилася би… »

Микола Томенко, як нам стало відомо, має намір офіційно
звернутися до міністра Культмолспорту і Київського міського голови з пропозицією
подати власний приклад патріотичного меценатства.

Справді, Томенко, як ніхто інший, має моральне право на
такі пропозиції. Адже він зі своєю командою однодумців не перший рік – і без
жодної копійки з державного чи місцевого бюджету! — займаються відновленням,
захистом і популяризацією українських національних святинь і культурних та
історичних надбань.  

«Рідна країна»

Розділи: Суспільство

15 листопада

Інші дати
15 листопада відзначають:
  • Міжнародний день відмови від куріння.
  • Міжнародний день філософії.
Розгорнути
Народився Іван Падалка
(1894, с.Жорнокльови, Черкаська область – 1937) – український художник. Cтворив картини «Збирають баклажани», «Молочниці», «Cіножать», «У колгоспному саду», «Фотограф на селі», «Шахтарі», портрети М. Коцюбинського, П. Панча, Г. Cковороди; гравюри і графічні цикли «Вантажник», «Дніпрельстан» «Криворіжжя», «Полільниця», «Яблучко» та ін. 13 липня 1937 року Військова Колегія Верховного Суду СРСР засудила І. І. Падалку як «учасника націонал-фашистської терористичної організації, що ставив за мету відторгнення України від СРСР та реставрацію капіталізму» до вищої міри покарання — розстрілу. Того ж дня вирок було виконано. 1 лютого 1958 року Військова Колегія Верховного Суду СРСР знову повертається до справи І. І. Падалки і визнає її сфальсифікованою працівниками органів НКВС. Художника реабілітовано.
Розгорнути
Народився Володимир Блавацький (Трач)
(1900, м.Косів, Івано-Франківська область – 1953) – видатний український актор, режисер. В 1933 році у Львові створив художній театр «Заграва», який багато в чому орієнтувався на естетичні засади «Березоля» Леся Курбаса.
Розгорнути