chrome firefox opera safari iexplorer

18 січня: це цікаво знати

18 січня 2020 о 00:33

«Там, де виховують рятуватись, не перемагають.»
Олександр Довженко

За церковним календарем 18 січня відзначають Надвечір’я Богоявлення (Хрещенський святвечір) та вшановують священномученика Феопемпта, єпископа Нікомидійського, і мученицю Феону, волхва; преподобну Синклитикію Олександрійську; пророка Михея; преподобну Аполлінарію; преподобних Фостирія та Міну і преподобного Григорія Акритського.

Це одне з 12 найбільших свят православної церкви, що завершує, так звані, різдвяно-новорічні святки. Засноване на згадку про хрещення Ісуса Христа в річці Йордан, де Він оголосив Себе Месією і Спасителем світу.

18 січня, як і у Різдвяний переддень, віруючі весь день дотримуються суворого посту, а вечеряти сідають лише коли з’явиться на небі перша вечірня зірка. Цього вечора готують третю і останню кутю різдвяно-новорічних свят. Називається вона «голодною».

На вечерю подають лише пісні страви: смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Після вечері діти колись проганяли кутю. Вибігали з хати, били палками по причілку і примовляли:

Тікай кутя з покутя,
А узвар – іди на базар,
Паляниці, лишайтесь на полиці.

У Надвечір’я Богоявлення у церкві святять воду. Вона називається богоявленською. До богоявленської води християни віддавна мали особливе благоговіння. Вважалося, що освячена цього дня вода ще святіша, ніж з Водохреща. Нею окроплюють храми і оселі, призначають її пити тим, хто не допускається до святого причастя. Також нею окроплюють людей, житло та худобу, «щоб Бог милував від злої напасті».

Іменинниками 18 січня є:
Григорій, Роман, Аполлінарія і Феона.

18 січня народились:

1864 – Іван Їжакевич український живописець, іконописець, письменник, графік. Автор картин «Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь», «Тарас Шевченко пастух», «Битва козаків зі шляхтою», «Гайдамаки під Уманню», «Повстання селян у Галичині», «Перебендя» та ін.

1894 – Василь Батюшков – український живописець. Оформлювач павільйонів ВДНГ УРСР, музеїв Лесі Українки, М. Заньковецької в Києві, Т. Шевченка в Каневі.

1899 – Ліна По (Поліна Горенштейн) – український скульптор. Творила, навіть втративши зір. Найбільшої майстерності досягла в жанрі портрета.

1936 – Степан Жупанин – український поет, педагог. Автор численних збірок для дітей.

18 січня відзначають:

  • Надвечір’я Богоявлення (Хрещенський святвечір).

Події 18 січня:

1654 – Переяславська Рада ухвалила рішення щодо приєднання України до Росії,
1944 – на Волині відбулися перші серйозні сутички Української повстанської армії з військами НКВС.

Чи знаєте ви, що:

Обдарування Поліни Горенштейн яскраво виявились з дитинства – вона захоплювалась музикою й танцями, писала вірші, малювала, ліпила. У 1913 році в Катеринославі чотирнадцятилітня Поліна одночасно із заняттями в хореографічній студії бере уроки в скульптора-професіонала. З берега Дніпра приносить додому глину, ліпить різні фігурки. Та в душі все сильніше звучить музика, а перед очима танцює Айседора Дункан. Вона вчиться в школі балерини Тальори, а потім у школі хореографії К. Воронкова. І от у 1919 році народжується балерина  Ліна По.

Якийсь час вона виступає в театрах Києва та Харкова, працює постановником танців у Маріуполі. А в 1921 році її відряджають на навчання до Москви. З 1921 року вона в Москві. Виступи молодої балерини, її хореографічні вистави публіка сприймала з великим ентузіазмом, але вона не заспокоювалась, постійно працювала над вдосконаленням свого таланту. Щоденні репетиції змінювались відтворенням на папері цікавих танцювальних поз. Заняття скульптурою і малюванням допомогли їй в оволодінні мистецтвом танцю:

«Я брала олівець і змальовувала особливо цікаві для мене рухи балерин, пози. Я обожнюю людське тіло... Я усмоктувала скульптурну гармонію тих рухів, які може відтворити людина».

«Рідна країна»

Розділи: Суспільство

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути