chrome firefox opera safari iexplorer

21 березня – Міжнародний день поезії

21 березня 2020 о 07:33

Це слово людської надії,
Це слово крізь хрести і прах,
Крізь пил віків, усе в сльозах,
Пробилось, вижило, зоріє,
Горить у мене на устах!..
Микола Вінграновський

ЮНЕСКО – Організація ООН з освіти, науки та культури – у 1999 році запропонувала відзначати цю дату, аби заохотити держави світу пропагувати написання й читання віршованих творів, видавати й поширювати їх. Ухвалюючи таке рішення, ЮНЕСКО схарактеризувала поезію як символ людського духу, що об’єднує й зміцнює людство.

Поезія для мене – не просто римовані рядки, які дарують естетичну насолоду. Це глибока і довічна любов, що підносить із туги й зневіри, надихає на життя й осяває мою дорогу. Вона завжди прилітає на поклик: «Врятуй мене, Поезіє!» І, мабуть, найперше вона рятує самих поетів…

* * *

Ліна Костенко

Ми мовчимо — поезія і я.
Ми одна одній дивимось у вічі.
Вона не знає, як моє ім’я,—
мене немає в нашому сторіччі.

Я не зійшла, посіяна в бетон.
Не прийнялась, морозами прибита.
Я недоцільна — наче камертон
у кулаці кошлатого бандита.

* * *

Василь Герасим’юк

Поезіє, порятувала
ти плоть мою не раз, не два.
Ти голову оповивала,
коли палала голова.

Не хочу більше твого дива –
я і в повітрі знав межу.
Прости, коли говорю: мстива,
але я знаю, що кажу.

***

Грицько Чубай

Березень

Я знаю, коли люди стають поетами —
ранньою весною під тихий березневий вечір,
біля димлячих багать,
тоді, як по садах палять торішнє листя
та сухе гілляччя.

Тоді так багато простору для споминів,
і минущість всього, що на світі,
як ніколи, відчутна тоді.

Торішні газети, поламані лижі, стоптані черевики,
вже непридатні для вжитку (а колись такі свіжі!)
слова —
усе той вогонь обіймає!

…Якщо ви побачите когось задуманим
над весняним багаттям,—
не турбуйте,
дайте побути йому на самоті.

Олена Бондаренко, літераторка, Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

Розділи: Суспільство

29 березня

Інші дати
Марія Вольвач
1841 – українська поетеса, письменниця, громадсько-культурна діячка.
Розгорнути
Народилася Марійка Підгірянка
1891 – Марійка Підгірянка (Марія Ленерт-Домбровська) – українська поетеса, педагог. Авторка збірки поезій «Відгуки душі», поеми «Мати-страдниця», книжок для дітей «Вертеп», «Святий Миколай на Підкарпатській Русі», «Малий Василько», «Кравчиня Маруся», «Юркова мандрівка», «Зайчик і Лисичка», байок, казок, пісень, загадок.
«Спіть, діточки, спіть, Віченька стуліть ! Дрібен дощик стукотить, Вікнам казку гомонить… Дрібен дощик пада там, А тут тихо, тепло нам. При матусі рідненькій, У світличці чистенькій. Спіть, діточки, спіть. Віченька стуліть» (Марійка Підгірянка)
Розгорнути