chrome firefox opera safari iexplorer

21 березня: це цікаво знати

21 березня 2020 о 00:08

Коли повз тебе проходить пяний, ти так думай: Бог дав тобi видовище, щоб ти на чужому прикладi усвiдомив, яке велике зло пияцтво – бiжи вiд ньoго!
Григорій Сковорода

У народі 21 березня, на Вербоносицю, намагалися наламати якомога більше гілок верби і розвісити їх в будинку. Вважалося, що це приносить чистоту, красу, здоров’я. Якщо гілку верби поставити на столі вдома, то вона вижене всі труднощі та скорботи з дому, принесе щастя сім’ї. Промовляли: «Кого вербою б’ють, у того тіло буде легким», тобто хвороб не буде. А от самому садити вербу у дворі власного будинку – до смерті.

У цей день не радили починати серйозні справи, оскільки успіху не буде. Також не будували плани на майбутнє – швидше за все, їм не судилося збутися.

За церковним календарем 21 березня вшановують преподобного Феофілакта, сповідника, єпископа Нікомидійського; преподобних Лазаря і Афанасія Мурманських, Олонецьких; апостола Єрма; священномученика Феодорита, пресвітера Антіохійського; преподобного Дометія та Курську ікону Божої Матері «Знамення».

Іменинники 21 березня:
Опанас, Ярема, Феодосій, Лазар.

21 березня народились:

1839 – Модест Мусоргський – російський композитор. На українську тему написав оперу «Сорочинський ярмарок»; першим із російських композиторів звернувся до творчості Т. Шевченка – на тексти фрагментів із поеми «Гайдамаки» написав пісні «Гопак» та «На Дніпрі».

1870 – Олександр Лотоцький (Білоусенко) – український письменник, науковець, державний діяч, активний захисник української мови й письменства. Укладач читанок-хрестоматій; автор казок, оповідань за фольклорними мотивами.

1873 – Яків Гандзюк – видатний український військовий діяч, генерал-майор. Одним із перших на Південно-Західному фронті українізував російську дивізію, яка ввійшла до складу Першого українського корпусу генерал-лейтенанта П.Скоропадського.

1884 – Олексій Шовкуненко – український живописець майстер пейзажу і портрета, педагог. Автор картин «Дніпробуд», «Одеський суднобудівний завод», «Осінні квіти», «Конча-Заспа», портрети В.Заболотного, М.Рильського, С.Ковпака, М.Лисенка.

21 березня відзначають:

Події 21 березня:

1884 – у Франції легалізували профспілки.

1921 – продрозкладку в РСФРР замінено натуральним податком.

1939 – Німеччина пред'явила Польщі ультиматум про передачу Данцига (Гданськ).

1945 – у ході англійського авіанальоту на центр Копенгагена загинули 133 мирних жителів, у тому числі 86 школярів (найбільша трагедія Данії в ході війни).

1961 – дала нафту перша свердловина в Західному Сибіру.

1918 – більшовицький уряд України було евакуйовано з Катеринослава до Таганрогу.

1927 – у Києві виходить перший номер української «Літературної газети».

Чи знаєте ви, що:

  • У Вавилоні 4000 років тому існував звичай, за яким батько нареченої протягом місяця після весілля поїв зятя медовим пивом. Саме тому перший місяць після весілля почали називати медовим.
  • Ассірійські написи двохтисячного року до нашої ери стверджують, що у Ноєвому ковчезі зберігалося і пиво.
  • Найбільшим у світі пивним фестивалем визнаний Октоберфест.
  • Горілка – найчистіший напій у світі. Чим краще вона очищена, тим більше токсична. Вона швидше інших алкогольних напоїв викликає залежність. Не зігріває. За півгодини після прийому 50 грамів горілки у людини загострюються розумові здібності, однак притупляється реакція та точність рухів. Існує музей горілки у Санкт-Петербурзі.
  • Більшість вин з віком псуються.
  • Мускат у перекладі з італійської перекладається, як «вино з мухами».
  • Кращі сорти портвейну до цього часу виготовляються з виноградного соку, який отримують топтанням голих ніг у бочці з виноградом.

«Рідна країна»

Розділи: Календар

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути