chrome firefox opera safari iexplorer

18 квітня — 165 років від дня народження Миколи Сумцова

18 квітня 2020 о 06:53
uk.wikipedia.org


Український фольклорист, етнограф, літературознавець, громадський діяч  Микола Федорович  Сумцов народився     1854 р. в Санкт-Петербургу (Російська імперія), в родині чиновника.

Прадід майбутнього
вченого на
сволоку хати, яку побудував у Боромлі, залишив напис: «Семен Сумець». Дід Миколи походив з
козацького старшинського роду, був дрібним землевласником. Згодом,
під впливом русифікації, прізвище «Сумець» перетворилося на «Сумцов».  

 По смерті батька родина переїхала до України. Микола навчався
у Харківській гімназії, де досконало вивчив 
французьку та німецьку мови. Українську розмовну мову знав від батьків
змалечку, а літературну вивчив самотужки – читаючи твори  Котляревського та Квітки-Основ'яненка. Збирав
зразки українських
народних пісень.

1875р. Микола Сумцов закінчив Харківський університет,
потім стажувався у Німеччині.  Від 1878
р. — приват-доцент, а через рік — професор Харківського університету. 1887р.
очолив Історично-Філологічне Товариство при Харківському університеті.

Був
засновником і директором Музею Слобідської України імені Г. С. Сковороди.

Головним предметом наукових пошуків М.Сумцова була етнографія. Найвідоміші
його праці: «К истории
южнорусских свадебных обычаев», «Хлеб в обрядах и песнях», «К вопросу о влиянии греческого и
римского свадебного ритуала на малорусскую свадьбу», «Научное изучение колядок
и щедривок»,  «Коломыйки», «Культурные переживання», «Писанки», «Очерки народного быта».  

Кілька праць М.Сумцова присвячені кобзарству: «Изучение кобзарства», «Бандурист Кучеренко» та
інші.  

Велику увагу 
вчений приділяв дослідженню  Слобожанщини: «Слобідсько-українські історичні
пісні», «Слобожанщина і Шевченко».

М. Сумцову належать монографії про І. Вишенського, Л.Барановича,
І. Ґалятовського, І. Ґізеля. Працював науковець і над створенням
систематизованої історії української  літератури XVII ст.  

Микола Федорович Сумцов – автор праць з історії української літератури,
наукових розвідок про твоорчість
Т.Шевченка, Г. Сковороди, І. Котляревського, М.Гоголя,
Г.Квітки-Основ’яненка, П. Куліша, М. Старицького, І. Манжури, І. Франка, Б. Грінченка, О. Олеся.
Всього ж він написав понад  800 наукових праць.

Микола Сумцов активно захищав українську національну
культуру. 1906р. першим з-поміж харківської професури почав читати лекції
українською мовою. Організовував бібліотеки, музеї. Зокрема – заснував
Харківську громадськуї бібліотеку (нині Харківська державна наукова бібліотека
імені В.Короленка). 

Помер вчений 14 вересня 1922р. в Харкові. 

«Рідна країна»

За матеріалами
інтернет-видань

14 червня

Інші дати
 Вікентій Беретті 
1781 – російський та український архітектор італійського походження. Співавтор генерального плану Києва. Спланував Володимирську вулицю, в т. ч. «червоний корпус» Київського університету, і Бібіковський (нині – Тараса Шевченка) бульвар.
 
 
Розгорнути
Народився Євген Коновалець
(1891, с.Зашків, Львівська область – 1938) - полковника Армії УНР, голови Проводу Українських Націоналістів.
 
«Як не буде в нас сили, не осягнемо нічого, хоч би все найкраще для нас складалося. Як жеж будемо мати силу, тоді вийдемо побідно з найгіршого лихоліття і здобудемо все, що нам треба.» (Євген Коновалець)
Розгорнути
Народився Софрон Витвицький
(1819 –1879) – священик, письменник, етнограф на Гуцульщині. Писав українською і польською мовами про Гуцульщину, її населення й звичаї, а також драматичні твори.
 
Розгорнути