ldufk.edu.ua
Це професійне свято відзначається в Україні від 1999р. – останньої суботи травня.
Першою українською друкарнею фахівці називають друкарню Швайпольта Фіоля у Кракові. Саме тут з’явилися перші книги кирилицею.
Вірогідно, що друкарня Ш.Фіоля почала працювати у 1489р. Принаймні, про це свідчить не так давно знайдена угода від 26 жовтня 1489 р., що нею якийся Якоб Карбес зобов’язується виготовити для Швайпольта Фіоля літери руського (сиріч тогочасного українського) шрифту. Ще одне свідчення – акт, за яким студент Краківського університету Рудольф Борсдорф передав замовникові – тому ж таки Швайпольтові Фіолю — 230 готових кириличних літер і надрядкових знаків.
Першими книгами, що їх видав Ш.Фіоль, були Октоїх і Часослов – служебні книги, необхідні у православній церкві. Як свідчить колофон (текст на останній сторінці старовинної друкованої книги, в якому міститься інформація про автора, час та місце створення книги), обидві книги видані 1491 р. в друкарні Фіоля. Найприкметнішим є те, що в текстах книг друкар нерідко відходить від церковнослов’янської й послуговується живою українською мовою.
В березні 1492р. Швайпольта Фіоля засудили — нібито за єретичні висловлювання (врятувався завдяки заступництву авторитетних і заможних поручителів). Однак, за іншою версією, Фіоль зазнав переслідувань через видання книг українською мовою. Доказом цього слугує те, що незадовго до суду Ян Турзо, багатий краківський купець і покровитель Фіоля, звертався до архієпископа Гнєзненського з проханням дозволити друк «руських книг», але замість надати дозвіл той став переконувати Турзо не друкувати і не поширювати такі видання. Дві книги – Тріодь пісна та Тріодь цвітна – з’явилися вже анонімно. Більше Швайпольт Фіоль книгодрукуванням не займався.
Книги Фіоля видавалися для України, друкувались, як ми вже згадували, кирилицею, й традиції книгодрукування, започатковані Ш.Фіолем, продовжили друкарі в Україні.
Першу друкарню безпосередньо в Україні заснував у Львові Іван Федорович (Федоров). Працювала друкарня протягом 1573—1575 р.р... Першою книгою, виданою на українських теренах, став «Апостол» (1574 р.), яким І.Федоров, власне, започаткував друкарство в Україні.
Під опікою князя Костянтина Острозького 1581р. була завершена робота над Острозькою Біблією — першим повним виданням усіх книг Святого Письма. Унікальне видання готували вчені при Острозькій школі. Над текстами працював Памво Беринда. Надрукував Біблію Іван Федорович (Федоров) на папері Буської папірні .
Слід сказати, що в Острогу вперше в Україні видавали й твори «полемічної літератури» чи, як ми нині сказали би, публіцистику.
Ще одна відома друкарня була заснована 1616р. при Києво-Печерській Лаврі. Вона діяла протягом трьохсот років.
Загалом в Україні до 1648р. працювало 25 друкарень. Чільні видавничі центри розташовувалися в Києві, Львові, Острогу. При великих друкарнях були й свої книгарні.
1720 р., московський цар Петро І заборонив книговидання українською мовою. Однак остаточно знищити українське книговидання навіть у найскладніші часи нікому не вдалося. В тому числі й радянській владі. Хоча спроби були, й то масштабні: наприклад, у 1930-39 р.р. кількість українських видань скоротилася від 6394 до 1895.
В умовах ринку перед українськими книговидавцями постали нові виклики. Українська книга потребує державної підтримки. Однак це можливо лише за умови, що влада буде українською. Тобто такою, яка усвідомлює значення і цінність друкованого слова, шанує рідне слово і рідну книгу – безцінний скарб нації.
А зараз – цікаві факти про книгу.
1.Найдавнішою бібліотекою на теренах України та однією з найдавніших у Європі була книгозбірня Ярослава Мудрого. Перша згадка про неї датована 1037р. , заснована ж вона була, вочевидь, раніше. Літописець заначає, що князь Ярослав любив книги, багато написав сам і зберігав книги у церкві святої Софії.
1969 р. у Софійському монастирі в Києві встановлено пам'ятний знак на честь заснування Ярославом Мудрим першої в Україні-Русі бібліотеки.
2.Найстаріша діюча бібліотека в Україні – наукова бібліотека Львівського національного університету ім.Івана Франка. Заснована вона була 1608 р. при колегії єзуїтів.
3.Найбільша бібліотека в Україні – Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського, заснована 1714 р...
4.Найдовготривалішим підручником вважається «Граматіка словенская», написана Мелетієм Смотрицьким і надрукована вперше 1618 р... В українських, білоруських і російських школах за цим підручником навчалися майже 150 років.
5.Найдовша назва книги недавніх часів складається з 24 слів. Книжка обсягом 110 сторінок видана в Києві 1997р. і має назву: «Типові норми часу і виробітку на основні види робіт з управлінською документацією та документами особливого походження на паперових носіях, що виконуються державними архівними установами».
6.Найкоротша назва книги — «Хо». Українську народну казку випустило окремим виданням у 1968 р. Київське видавництво «Веселка».
7. Найбільше сторінок — 1552 — має «УСЕ» — Універсальний словник-енциклопедія (видавництво «Ірина»). На другому місці – книга Д.Блажейовського «Київська церква у діаспорі (1751—1988)» — 1335 сторінок (видавництво «Каменяр»).
8.Найважчий з-поміж стародруків має вагу 21.5кг. Це «Євангеліє» в позолоченій оправі, видрукуване 1689р. Книга обсягом 620 сторінок зберігається в київському Музеї книги і друкарства.
9.Найменша у світі книга – «Кобзар» — створена українським майстром мікромініатюри Миколою Сядристим. Площа видання – 0,6 кв. мм. Товщина літер у середньому становить 0,0035 мм. У виданні 12 сторінок, на кожній по 8 віршованих рядків. Також є дві ілюстрації: портрет Тараса Шевченка і малюнок «Батьківська хата». Зшита книжечка павутинкою; обкладинка — з пелюстки безсмертника. А перегортати сторінки можна тільки з допомогою кінчика волосинки.
10. Найдавніший спосіб боротьби з крадіями книг відомий із часів середньовіччя: у західноєвропейських бібліотеках цінні книги були прикуті ланцюгами.
А от в Україні боролися з книгокрадіями, так би мовити, креативніше. Скажімо, на початку книги писали потужне прокляття. Як оце: «Нехай ця книга перебуває у цій церкві вічно, а хто її візьме, хай буде проклятий, хай буде засуджений на невгасимий вогонь і хай точить його невсипущий черв».
Насамкінець згадаємо про улюблене свято душі – «Книжковий Арсенал». Цьогорічний Міжнародний фестиваль – 10-й, ювілейний – мав відбутися 20-24 травня. Але… цю прекрасну подію перенесено на кінець травня 2021-го – через пандемію. Що ж, чекаймо наступної весни. І – читаймо…
Підготувала Олена Бондаренко,
Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»
