chrome firefox opera safari iexplorer

7 травня: 75 років «першій капітуляції»

07 травня 2020 о 10:34

Акт капітуляції нацистської Німеччини у Другій світовій війні був підписаний в ніч проти 7 травня 1945 р... Це відбулося в    Реймсі, місті на північному сході Франції, неофіційній столиці шампанського. У Реймському соборі впродовж тисячі років коронували французьких монархів. 

Але диктаторові  Сталіну не до душі припали романтизм обраного місця і європейська  процедура підписання. І Німеччина капітулювала вдруге —  в іншому місці та на день пізніше. 

Трохи історії: після того, як А.Гітлер вчинив самогубство (чи імітував його – з цього приводу існують різні версії) Третій Райх очолив адмірал  К.Деніц. Він чітко усвідомлював, що поразка неминуча і вважав, що здаватися треба західним союзникам.  2 травня 1945 р. німецькі частини у Північній Італії здалися в полон британсько-американським військам.   4 травня німці капітулювали у Нідерландах, Данії та на півночі й заході Німеччини; 5-го – у Австрії й на півдні Німеччини.  Після кількох спроб прорвати оточення і здатися західним союзникам німецька оборона Берліна була змушена скласти зброю перед Червоною армією. 

Акт остаточної й беззастережної капітуляції  Німеччини підписав  начальник штабу головнокомандування  Вермахту А.Йодль у Реймсі, де розташовувався Головний штаб командувача союзних військ у Європі  Д.Айзенговера.  

За два дні до того умови капітуляції  обговорив із Д.Айзенговером  командувач ВМС Німеччини адмірал Г.Ґ.фон Фрідебурґ , який запропонував підписати Акт капітуляції лише на західному фронті й лише із західними союзниками: тодішнє німецьке керівництво не втрачало надії  на спільне продовження війни проти комуністичного СРСР. Однак командувач союзними військами наполіг на капітуляції обох фронтів водночас: тривала війна Британії та США з Японією, в якій СРСР виступав у якості союзника.  Зрештою німецька сторона погодилася підписати  Акт капітуляції одразу на західному і східному фронтах.

Підписання Акту відбулося в будинку, де розташовувався оперативний відділ командування союзних експедиційних військ (SHAEF), о 2:30 проти 7 травня 1945 р. Від Німеччини  документ підписав А.Йодль, від союзників  – В.Б.Сміт (начальник штабу армії США), від радянського головного командування – генерал-майор І.Суслопаров, який очолював радянську військову місію при штабі союзних експедиційний військ. 

Дозволу  з Кремля на підписання документа Суслопаров так і не отримав, тож підписав його без санкції Сталіна (за що й поплатився подальшою кар’єрою). Натомість висловив позицію, що за наполяганням однієї зі сторін-переможниць Акт капітуляції може бути підписаний іще раз.   

Реймський Акт капітуляції мав набрати чинності з 23.00 за середньоєвропейським  часом 8 травня.

Сталін вимагав підписання  документа у «лігві ворога» — Берліні, де Німеччина мала визнати поразку саме перед радянською стороною.

Союзникам залежало насамперед не на церемонії, а на самій капітуляції, тож вони погодилися.

Вранці 8 травня до Берліна британці доправили полонених фельдмаршала В.Кайтеля, адмірала фон Г.Ґ.Фрідебурґа та генерал-полковника ВПС Г.Штумпфа. Сюди ж прибули  командувач стратегічних ВПС США К.Спаатс, командувач   авіацією  Великої Британії маршал А.Теддер і французький генерал Ж.Латр де Тасіньї.

Текст Берлінського Акту капітуляції практично не відрізнявся від Реймського.  

Церемонія підписання, якою керував  маршал Г.Жуков розпочалася о 23.00 за середньоєвропейським часом. На той момент у Москві вже настало 9 травня, тож Сталін підписав указ Президії Верховної Ради СРСР про оголошення  9 травня Днем перемоги.  

 У Європі 8 травня відзначають як перший день миру по закінченні Другої світової війни.  Від 2015р. 8 травня відзначається в Україні як День пам’яті та примирення.

Ще одна дата, яку називають днем завершення  Другої світової війни — 2 вересня 1945 р., коли Акт капітуляції підписала Японія.

Офіційно вважається, що Друга світова війна почалася 1 вересня 1939р. і тривала 6 років і 1 день. 

Розділи: Унікальне

8 грудня

Інші дати
Антон Хижняк
1907 – український письменник, журналіст, головний редактор «Літературної газети» (1950 – 1961). Автор збірок оповідань «Львівські оповідання», «Килимок», «Краса життя», повістей «Невгамовна», «Онуки спитають», «Нільська легенда» та ін.
Розгорнути
Народився Микола Волкович
(1858, м. Городня, Чернігівська область – 1928) – український хірург-новатор. Створив відому вітчизняну хірургічну школу, заснував Київське наукове товариство хірургів. Описав багато нових методів діагностики та лікування (симптом Волковича, резекція Волковича).
Розгорнути
Народилася Марія Крушельницька (Слобода)
(1876, с.Ульгівка, нині – Польща – 1935) – українська драматична акторка українського театру товариства «Руська бесіда», письменниця, громадська діячка. Брала участь у виданні читанок, організації театральних гуртків та культурно-освітніх закладів.
Розгорнути