Акт капітуляції нацистської Німеччини у Другій світовій війні був підписаний в ніч проти 7 травня 1945 р... Це відбулося в Реймсі, місті на північному сході Франції, неофіційній столиці шампанського. У Реймському соборі впродовж тисячі років коронували французьких монархів.
Але диктаторові Сталіну не до душі припали романтизм обраного місця і європейська процедура підписання. І Німеччина капітулювала вдруге — в іншому місці та на день пізніше.
Трохи історії: після того, як А.Гітлер вчинив самогубство (чи імітував його – з цього приводу існують різні версії) Третій Райх очолив адмірал К.Деніц. Він чітко усвідомлював, що поразка неминуча і вважав, що здаватися треба західним союзникам. 2 травня 1945 р. німецькі частини у Північній Італії здалися в полон британсько-американським військам. 4 травня німці капітулювали у Нідерландах, Данії та на півночі й заході Німеччини; 5-го – у Австрії й на півдні Німеччини. Після кількох спроб прорвати оточення і здатися західним союзникам німецька оборона Берліна була змушена скласти зброю перед Червоною армією.
Акт остаточної й беззастережної капітуляції Німеччини підписав начальник штабу головнокомандування Вермахту А.Йодль у Реймсі, де розташовувався Головний штаб командувача союзних військ у Європі Д.Айзенговера.
За два дні до того умови капітуляції обговорив із Д.Айзенговером командувач ВМС Німеччини адмірал Г.Ґ.фон Фрідебурґ , який запропонував підписати Акт капітуляції лише на західному фронті й лише із західними союзниками: тодішнє німецьке керівництво не втрачало надії на спільне продовження війни проти комуністичного СРСР. Однак командувач союзними військами наполіг на капітуляції обох фронтів водночас: тривала війна Британії та США з Японією, в якій СРСР виступав у якості союзника. Зрештою німецька сторона погодилася підписати Акт капітуляції одразу на західному і східному фронтах.
Підписання Акту відбулося в будинку, де розташовувався оперативний відділ командування союзних експедиційних військ (SHAEF), о 2:30 проти 7 травня 1945 р. Від Німеччини документ підписав А.Йодль, від союзників – В.Б.Сміт (начальник штабу армії США), від радянського головного командування – генерал-майор І.Суслопаров, який очолював радянську військову місію при штабі союзних експедиційний військ.
Дозволу з Кремля на підписання документа Суслопаров так і не отримав, тож підписав його без санкції Сталіна (за що й поплатився подальшою кар’єрою). Натомість висловив позицію, що за наполяганням однієї зі сторін-переможниць Акт капітуляції може бути підписаний іще раз.
Реймський Акт капітуляції мав набрати чинності з 23.00 за середньоєвропейським часом 8 травня.
Сталін вимагав підписання документа у «лігві ворога» — Берліні, де Німеччина мала визнати поразку саме перед радянською стороною.
Союзникам залежало насамперед не на церемонії, а на самій капітуляції, тож вони погодилися.
Вранці 8 травня до Берліна британці доправили полонених фельдмаршала В.Кайтеля, адмірала фон Г.Ґ.Фрідебурґа та генерал-полковника ВПС Г.Штумпфа. Сюди ж прибули командувач стратегічних ВПС США К.Спаатс, командувач авіацією Великої Британії маршал А.Теддер і французький генерал Ж.Латр де Тасіньї.
Текст Берлінського Акту капітуляції практично не відрізнявся від Реймського.
Церемонія підписання, якою керував маршал Г.Жуков розпочалася о 23.00 за середньоєвропейським часом. На той момент у Москві вже настало 9 травня, тож Сталін підписав указ Президії Верховної Ради СРСР про оголошення 9 травня Днем перемоги.
У Європі 8 травня відзначають як перший день миру по закінченні Другої світової війни. Від 2015р. 8 травня відзначається в Україні як День пам’яті та примирення.
Ще одна дата, яку називають днем завершення Другої світової війни — 2 вересня 1945 р., коли Акт капітуляції підписала Японія.
Офіційно вважається, що Друга світова війна почалася 1 вересня 1939р. і тривала 6 років і 1 день.
