chrome firefox opera safari iexplorer

28 червня 1909 року народилася українська письменниця і перекладачка Галина Вігурська

28 червня 2020 о 00:22
esu.com.ua

Галина Василівна Вігурська народилася в с.Люлинцях (нині Калинівський район на Вінничині). Закінчила Інститут педагогів дошкільного виховання при Київському університеті. 

Працювала в редакціях газет  «Радянська освіта», «Київська правда», «Радянський спорт».

Перекладала твори білоруських, польських, болгарських письменників.  Серед них – трилогія Я. Коласа «На розстанях», романи «Коли зливаються ріки» П. Бровки,   «Весняні зливи» та «Сота молодість» В. Карпова; повісті В.Бикова  «Альпійська балада»,  С.Александровича «Від рідної землі», Зінаїди Бондарини «Ой рано на Йвана…»; пенталогія І.Шамякіна «Тривожне щастя». Також  -  п’єса Г.Запольської «Мораль пані Дульської» (яка досі є в репертуарі багатьох українських театрів); комедія «Хто сміється останнім» К. Крапиви. Крім того -  значну частину творів Я.Бриля, І.Мележа, В. Вольського, К. Губаревича, В. Дадіомова, Б.Сочанки, М. Линькова.

Особливу увагу Галина Вігурська приділяла перекладам білоруської літератури. Написала чимало статей з питань білоруської культури, українсько-білоруських культурних зв’язків, спогадів про класика білоруської літератури Якуба Коласа. Слід сказати, що епічна трилогія «На розстанях»  Я.Коласа – один з перших білоруських романів, який мав величезний вплив  на розвиток білоруської літератури загалом і прози зокрема -  на думку фахівців, найкраще переклала іншою слов’янською мовою саме Г. Вігурська.

Померла Г.В.Вігурська 1 серпня 1990р. в Києві.

Підготувала Олена Бондаренко, 

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути