chrome firefox opera safari iexplorer

150 років тому  року народилася Євгенія Ярошинська – українська письменниця, педагог, громадська діячка

18 жовтня 2018 о 11:26
ukrlib.com.ua

Євгенія Ярошинська належить до тих українських інтелігенток-подвижниць, для яких любов до народу була сенсом життя, у кого на думці були  «…тілько нарід і єго просвіта». «Нехай же ж усі чесні москальофіли та й українофіли з інтелігенції, мов за тою крицею, що притягає залізо, за магнесом, звертають свої очі і своє серце до простого народу, то ніхто з них ніколи в своїм житю не заблудить. Завше виведе їх на просту дорогу той нарід, що від віків гине в біді та темноті», — написала вона в одній зі своїх статей.  

Євгенія Іванівна Ярошинська народилася 18 жовтня 1868р. на Буковині — в с.Чуньків Кіцманського повіту (нині Заставнівський район Чернівецької області).

Закінчила Чернівецьку гімназію та впродовж 14 років викладала в сільських школах.  З юних літ захоплювалася етнографією, тож збирала у довколишніх селах народні пісні, які згодом увійшли до збірки «Народні пісні з-над Дністра». 

Євгенія Ярошинська була однією з активісток жіночого руху: входила до керівництва «Жіночої громади», створила осередки в Брідках та Раранчі, де вчителювала.

1887р. увійшла до товариства «Руська школа»,що займалося широкою просвітницькою роботою: видавало підручники та посібники, хрестоматії для школярів. Як представниця товариства, Є.Ярошинська виступала з лекціями, проводила вчительські конференції. 

Літературну діяльність Євгенія Ярошинська починала німецькою мовою – зрештою, як і деякі інші тодішні українські літератори: Ольга Кобилянська, Ю.Федькович, С.Воробкевич.  Своєму біографові вона у 1896р. писала: «Моє образованє було виключно німецьке, бо хоть в нашім домі говорилось по-руськи (українською, — О.Б.), то, пішовши до шкіл в Чернівцях, не чула-м нічого про руськість, бо там все було німецьке».

 Під впливом першої на теренах  українськомовної  газети «Буковина» почала писати українською.  

У своїх оповіданнях та нарисах  письменниця відображала народне життя, зокрема, долі та побут місцевих жінок.  Зокрема, створювала реалістичні образи  сільських мешканців, подвижницьку працю інтелігентів, найперше — жінок, які відстоювали свої права.  

Друкувалася переважно у львівських часописах «Зоря»,    «Дзвінок»; у газетах «Руська Правда» (Відень), «Буковина»,   «Батьківщина».  

Окремим виданням 1986р. вийшли зібрані Ярошинською прислів’я (серія «Бібліотека для молодежі»).  

1904р. німецькомовний педагогічний журнал «Буковинська школа»  публікує спостереження та роздуми Євгенії Ярошинської з приводу традицій та практики виховання дівчат у  буковинських родинах. 

Є.І.Ярошинська раптово померла у чернівецькому шпиталі 21 жовтня 1904р., за три дні до свого 36 річчя: на той час перитоніт був смертельною недугою.   

Доробок  Євгенії Ярошинської найповніше був виданий двічі: 1958р. («Вибрані твори») та 1968р. («Твори»). Її збірка «Народні пісні з-над Дністра» побачила світ у видавництві «Музична Україна» 1972р. 

Олена Бондаренко,

 Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

21 вересня

Інші дати
21 вересня відзначають:
  • День винахідника і раціоналізатора України.
  • День фармацевтичного працівника України.
  • День миру.
  • Міжнародний день миру.
Розгорнути
Народився Леонід Кисельов
(1946, м. Київ - 1968) - український поет, прозаїк, перекладач. Посмертні збірки: "Стихи. Вірші", "Последняя песня. Остання пісня", "Тільки двічі живемо".
Розгорнути
Народився Петро Ніщинський (Байда)
Український композитор, перекладач. автор музичної картини "Вечорниці" до драми Т. Шевченка "Назар Стодоля". Перекладав твори античних класиків ("Антігона" Софокла, "Одіссея" Гомера).
Закувала та сива зозуля Раннім ранком на зорі. Ой, заплакали хлопці-молодці, Гей, гей, там на чужині В неволі, в тюрмі... Вони плакали, гірко ридали, Свою долю викликали: "Ой, повій, повій Та буйнесенький вітре, Та й понад море, Та винеси нас із кайданів, з неволі В чистеє поле, Та понеси на Вкраїну, Гей, гей, нас на Вкраїну... А на Вкраїні — там сонечко сяє, Козацтво гуляє, гуляє і нас виглядає, Нас виглядає!" По синьому морю Байдаки під вітром гуляють, Братів, щоб рятувати, Запорожці чимдуж поспішають.
Розгорнути
1648 – Богдан Хмельницький розбив польську армію в битві під Пилявцями
Українська армія захопила всю ворожу артилерію (92 гармати) та величезний обоз з матеріальними цінностями. Загальна вартість трофеїв перевищувала 7 млн. злотих. В результаті Пилявської битви польську армію було розгромлено, повністю звільнено Волинь і Поділля, створились сприятливі умови для визволення всіх західноукраїнських земель.
Розгорнути

Новини Дивитися всі