chrome firefox opera safari iexplorer

12 червня 1931 року народилася славетна українська співачка Євгенія Мірошниченко

12 червня 2020 о 06:51
mus.art.co.ua

Вона входить до всіх переліків  найвідоміших українських жінок. Оперна співачка (лірико-колоратурне сопрано), народна артистка, лауреатка Державних премій, у тому числі – Шевченківської. Професорка, педагог, з-під чийого крила піднеслися до професійних вершин талановиті українські виконавиці.  Жінка, яка зачаровувала своєю красою  відомих чоловіків світу...

Євгенія Семенівна Мірошниченко народилася 12 червня 1931р.в с. Графське (згодом, у дусі часу — Перше Радянське) Вовчанського  району на Харківщині, у селянській родині. Дитинство майбутньої співачки проминуло в одному з найбільш потерпілих від Голодомору районів Харківщини – лише в її рідному померло понад 230 людей. Родина Мірошниченків вижила завдяки тому, що батько працював  механізатором.

Чудові голос і слух Женя успадкувала від мами — Сусани Єгорівни, яка прекрасно співала, на початку  минулого століття  виконувала роль Наталки Полтавки в театрі графа Гендрикова.   

У середині 1943р. батько Євгенії, танкіст Семен Мірошниченко, загинув на фронті. Родина бідувала. Тож коли 13-річна Женя дізналася, що в Харкові набирають дітей-напівсиріт до спеціалізованого ремісничого училища, вирушила туди. Отримала диплом слюсаря з ремонту радіоапаратури.

Якось, прибираючи  у кімнаті в гуртожитку, за звичкою співала. Випадково спів почув керівник  хору «Трудові резерви», запросив  дівчину до колективу.  Невдовзі Женя стала солісткою хору. До чергового жовтневого  ювілею   колектив, серед інших небагатьох, відібрали для участі у святковому концерті, що відбувався в московському Великому театрі. В залі були присутні тодішні радянські урядовці.  Голос юної виконавиці зачарував усіх, преса назвала її «українським соловейком».

 У 1951-57р.р. Євгенія Мірошниченко навчалася в консерваторії  ім.П.Чайковського. Жила напівголодно. Ходила на заняття у формених сукенці та шинелі,  виданих у ремісничому училищі. Менш талановиті, але заможніші колежанки дражнили її «ремеслом», усіляко кепкували й нарешті так дозолили, що дівчина вирішила піти з консерваторії. Та, дякувати Богові, втрималася…

По закінченні навчання дістала запрошення  з багатьох театрів, у тому числі — Ленінградського, того ж таки Великого… Але сказала: «З України я нікуди не поїду!» І лишилася в Київському театрі опери і балету ім.Т.Шевченка, на сцені якого  дебютувала в партії  Віолети («Травіата» Дж.Верді).

1961р. стажувалася в міланській Ла Скала, у відомої співачки й педагога Ельвіри дель Ідальго. Тут Євгенії також пропонували залишитися. Однак вона повернулася до Києва. 

Згодом у житті співачки будуть інші, більш особисті, приводи виїхати за кордон. Сучасники переповідали, що в талановиту і красиву приму Київської опери був закоханий кубинський диктатор Фідель Кастро.

Згодом, уже в поважному віці, Євгенія Семенівна розповідала, що коханням цілого її життя був румунський оперний співак Ніколае Херлеа: він навіть отримав від свого уряду дозвіл на одруження з Мірошниченко (такі були складнощі з «міжнародними» шлюбами навіть у межах соцтабору) —  однак Євгенія  не покинула рідної країни…

Окрім роботи в Київській опері, були численні гастролі в країнах Західної Європи, в Канаді, Японії, Китаї, на Близькому Сході.  

Від 1980р. Є.Мірошниченко викладала сольний спів у  Національній музичній академії України. Від 1990р. – професор. Серед її учениць – В.Степова, Н.Шелепницька, О.Нагорна, О.Терещенко та інші знані виконавиці.

 Останні п’ять років свого життя Є.С.Мірошниченко  присвятила створенню в Києві Малої опери – на базі тодішнього клубу трамвайників.  Мріяла, що на цій сцені будуть поставлені рідко виконувані оперні твори, матимуть змогу експериментувати та вдосконалювати свою майстерність молоді музиканти і співаки. Однак задум остаточно вітілити не вдалося…

Восени 2008р. Є.С.Мірошниченко  в Німеччині зробили  онкологічну операцію.  Прогноз був оптимістичний, вона повернулася до викладацької діяльності.

Вночі на 27 квітня 2009р., перед Великоднем, видатна співачка раптово померла – відірвався  тромб…

Євгенія Мірошниченко впродовж 40 років (1957-97р.р.) була провідною солісткою Національної опери України. Її вокальна майстерність і  талант актриси органічно поєднувалися, тож «на Мірошнмиченко» ходили не лише слухати, а й дивитися. Її найкращі оперні партії: Лючія («Лючія ді Ламмермур» Г. Доніцетті), Цариця ночі («Чарівна флейта» В. А. Моцарта), Лакме («Лакме» Л. Деліба), Манон («Манон» Ж. Массне), Віолетта («Травіата» Дж. Верді) та багато інших. Знімалася в музичних фільмах («Українська рапсодія» С.Параджанова).

2016р. вул. Софії Перовської в Києві  була перейменована на честь видатної української співачки.

Наприкінці квітня цього року в Києві, на фасаді будинку по вул.Терещенківській,  де мешкала Євгенія Мірошниченко, встановили меморіальну дошку на вшанування пам’яті співачки.

7 серпня

Інші дати
Народився Пантелеймон Куліш
(1819, смт. Вороніж, Сумська область - 1897) - український письменник, драматург, фольклорист, етнограф, перекладач, критик, редактор, видавець. Автор першого україномовного історичного роману «Чорна рада».
«… единственные во всем мире по своему поэтическому достоинству малороссийские песни, вспомните дивную историю Малороссии, эту поэму-историю, которая как героическая песня легла на скрижалях мира – и вы не можете не призадуматься над судьбой этого необыкновенного народа, который явился чудесным образом, как роскошный цветок посреди враждебных для него стихий…» (Пантелеймон Куліш)
Розгорнути