chrome firefox opera safari iexplorer

22 липня 1902 року народився видатний український художник Петро Холодний (молодший)

22 липня 2020 о 11:50
uk.wikipedia.org

«Кожен маляр, який позбудеться чужих впливів                                                                        і творитиме своє, виявить свою національну суть».

Петро Холодний 

Його називають одним із найвизначніших українських  майстрів образотворчого мистецтва ХХ століття. Вітражі та мозаїки авторства Петра Холодного викликають захват і зачаровують. Його ікони та картини прагнуть мати у себе найвідоміші колекціонери.

Майбутній художник народився у Києві, в сім’ї  вченого і державного діяча Петра Івановича Холодного, який був директором однієї з кращих київських шкіл, викладав фізику в Політехніці, за часів Центральної Ради, Гетьманату і Директорії працював заступником міністра народної освіти, а коли Київ захопили більшовики, емігрував з родиною за кордон.

Петро Іванович дуже добре малював і свій хист передав синові.

 Петро — молодший закінчив школу, яку очолював його батько й де викладали  відомі в українському середовищі педагоги і громадські діячі – Софія Русова, Прокопович, Пахоревський.

17-річним Петро Холодний вступив до армії УНР.   

Виїхавши за кордон, Петро отримав чудову мистецьку освіту в  Празькій Українській Студії Пластичного Мистецтва та в Академії образотворчих мистецтв у Варшаві. Вдосконалюючи майстерність, подорожував Італією та Францією.  Повернувшись до Варшави, викладав рисунок ті техніку темпери в Академії; ілюстрував альманах «Сонцецвіт».

Узяв шлюб із відомою поетесою й перекладачкою, красунею Наталею Лівицькою – тією, в кого був закоханий і кому присвячував вірші Євген Маланюк. У подружжя народилася донька Леоніда.

П.Холодний брав  участь у багатьох виставках, що відбувались у Львові й Варшаві, Берліні й Будапешті, Брюсселі та швейцарському  Раперсвілі.  

По Другій світовій війні мешкав у Німеччині. 1950р. з родиною переїхав до США. 

 Помер П.П.Холодний 1990р. в  Ґлен Спей -  українському поселенні неподалік від Нью-Йорка.

Один з онуків митця, Андрій Харина, також став відомим художником.

Петро Холодний (молодший) насамперед відомий як творець дивовижної краси іконостасів. Серед них — іконостас української католицької церкви в Лурді (Франція); іконостас, а також вітражі та мозаїки в церквах св. Андрія, св. Івана Хрестителя та інших храмах штату Нью-Джерсі; у  церкві св. Юрія в Нью-Йорку.  

Був Петро Холодний і талановитим майстром краєвиду, і блискучим книжковим графіком, й автором чудових екслібрисів. 

За творчою манерою митця нерідко порівнюють із художниками школи Михайла Бойчука – йому не чужі впливи надсучасних тоді течій (кубізму, конструктивізму). Новітні течії він талановито поєднував із українськими традиціями малярства.

 На персональні виставки художника у  Нью-Йорку, Філадельфії, Чикаго збиралися величезні натовпи. До 80-ліття майстра (1977р.) у Нью-Йорку відкрилася велика ретроспективна виставка робіт П.Холодного.    

Про його роботи відомий мистецтвознавець В. Міяковський писав: «Кожна його картина — це твір великого митця. Кожна картина живе окремо. Картини не утворюють мистецького комплексу. Кожна картина геніальна».

Дуже багато картин П.Холодного перебувають у приватних колекціях. Раритетними стали його різдвяні та великодні поштівки.

А головне – люди в багатьох куточках світу моляться до ікон його пензля, тішаться їхньою красою і світлішають душею.

Підготувала Олена Бондаренко,

 Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»  

7 серпня

Інші дати
Народився Пантелеймон Куліш
(1819, смт. Вороніж, Сумська область - 1897) - український письменник, драматург, фольклорист, етнограф, перекладач, критик, редактор, видавець. Автор першого україномовного історичного роману «Чорна рада».
«… единственные во всем мире по своему поэтическому достоинству малороссийские песни, вспомните дивную историю Малороссии, эту поэму-историю, которая как героическая песня легла на скрижалях мира – и вы не можете не призадуматься над судьбой этого необыкновенного народа, который явился чудесным образом, как роскошный цветок посреди враждебных для него стихий…» (Пантелеймон Куліш)
Розгорнути