chrome firefox opera safari iexplorer

30 липня: це цікаво знати

30 липня 2020 о 00:08

Тихе батьківське поле за поліським селом розляглось.

Все чекає когось, не діждеться когось.

Чує кроки господаря, чує дотик руки.

І снагою життя наливаються вщерть колоски.

Наливаються сонцем, вітрами, теплом,

споконвічним, живим, невмирущим зерном.
Микола Сингаївський

У народі вважали, що 30 липня – час блискавок і блискавиць, які віщували посуху та пожежі. Тому заборонялося дивитися на блискавці або без особливої потреби виходити з дому. Селяни саме в ці дні починали замислюватися про наступаючий холод. А спостереження за погодою віщували наступне: «Якщо гроза 30 липня трапилася – осінь теж буде дощовою», «Жаркий і сухий день 30 липня віщує малосніжну і холодну зиму».

За церковним календарем 30 липня вшановують великомученицю Марину (Маргариту); преподобного Іринарха Соловецького; пренесення молей преподобного Лазаря Галісійського; преподобного Леоніда Устьнедумського; Святогорську ікону Божої Матері.

Іменинники 30 липня:
Марина, Магдалина, Леонід, Маргарита.

30 липня народились:

1889 – Олександр Шульгин – український політичний та державний діяч, історик-соціолог, публіцист, член Центральної Ради, перший міністр закордонних справ УНР, Голова уряду УНР в екзилі.

30 липня відзначають:

  • Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми.
  • Міжнародний день дружби.

Події 30 липня:

1863 – було видано Валуєвський циркуляр – розпорядження міністра внутрішніх справ Російської імперії П.Валуєва про заборону друкувати українською мовою наукові, навчальні та релігійні книги.

1895 – у Львові відкрили музей Наукового товариства імені Т.Шевченка (1951 року ввійшов до складу Львівського державного музею етнографії та художнього промислу).

1920 – прийнята ухвала «Про ліквідацію мощів у Всеросійському масштабі».

1920 – створено Українську військову організацію під проводом Є. Коновальця.

Чи знаєте ви, що:

1880 року в Одесі вийшла унікальна наукова розвідка польського і російського філолога Михайла Красуського «Древность малороссийского языка», де українська мова розглядається як праматір мов народів Індії та Європи. Маючи колосальні знання з багатьох мов, вчений дійшов висновку, що українська мова старша за грецьку, латинську та старослов’янську мови.

Аргументацію неординарної думки вчений розпочинає з доказів походження чисел, якими користуються арійські народи. Зокрема, число один (1), на думку Красуського, походить від українського «одвін», що з часом перетворилося на один.

Аналогічно утворено назви чисел в італійській, грецькій, німецькій мовах, у санскриті та т.ін. Автор порівняв і слова та їх звучання у індоєвропейських мовах. Наприклад, наші слова «багато», «був», «вітання», на санскриті звучать, як «багута», «бгу», «віта».

Один із висновків вченого: «... все, що я виклав, не припускає сумніву в тому, що як малоросійська, так і російська мови розвивалися самостійно». Тож твердження радянських та декотрих пострадянських вчених про старослов’янську мову, як основу мов українців, білорусів та росіян, можна сміливо піддавати сумніву.

«Рідна країна»

Розділи: Календар

13 червня

Інші дати
13 червня відзначають:
  • День визволення Маріуполя від російських окупантів.
  • Міжнародний день поширення інформації про альбінізм.
Розгорнути
Володимир Правик
1962 –  герой-пожежник, ліквідатор аварії на ЧАЕС. Герой Радянського Союзу.
Розгорнути
Марія Грінченко
1863 – Марія Грінченко (М. Загірня, М. Чайченко) – письменниця, перекладачка, дружина і помічниця Б. Грінченка. Авторка віршів, оповідань, повісті «В шахтах», спогадів про І. Нечуя-Левицького, В. Самійленка.
Розгорнути
Народився Василь Моруга
(1947, с. Сонцеве Донецької обл. - 1989) - український письменник, перекладач, журналіст. Автор поетичних збірок, документальної повісті "розкажи мені, поле", казок для малят. Тривалий час був головним редактором дитячого журналу "Барвінок".
Розгорнути
Народився Марко Черемшина (Семанюк Іван Юрійович)
(1874, с.Кобаки, Івано-Франківська область – 1927), український письменник і громадський діяч, адвокат, доктор права. Автор збірок «Карби», «Верховина» та ін.
 
«Етнографічних матеріалів я не збирав, бо сам був тим матеріалом, пересякнувши наскрізь народними піснями та казками із самого малку. Я виріс серед співанок, та казок, та сопілок, вдихав їх в себе і віддихав ними». (Марко Черемшина)
Розгорнути

Новини Дивитися всі