chrome firefox opera safari iexplorer

8 липня 1938 народився Лесь Танюк

08 липня 2020 о 09:12

Леонід Степанович (Стефанович) Танюк, український режисер, письменник, громадський діяч, народився у селі Жукин Димерського (нині Вишгородський) району на Київщині. Батько Стефан Самійлович викладав українські мову та літературу, мама Наталя Миколаївна – іноземні мови.

Під час ІІ Світової війни трирічним хлоп’ям потрапив разом із батьками до німецьких концтаборів.
По війні родині не дозволили повернутися до Києва, і Танюки оселилися на Волині.

У повоєнні роки після закінчення школи працював ливарником-формувальником на Луцькому механічно-ливарному заводі. Захоплювався театром, навчався у культосвітньому технікумі. Обдарованого хлопця за якийся час прийняли до акторської групи Волинського обласного музично-драматичного театру.

1963 р. закінчив режисерське відділення Київського інституту театрального мистецтва ім.І.Карпенка-Карого.Ставив спектаклі у Львівському, Одеському, Харківському драматичних театрах.

1959 р. став одним із засновників та президентом Клубу творчої молоді, що до нього входили Ліна Костенко, В.Чорновіл, І. Світличний, Алла Горська, В. Стус, І.Дзюба та інші дисиденти. Через переслідування за діяльність у Клубі виїхав до Москви. У 1965—1986р.р. ставив спектаклі у театрах ім. Станіславського, ім. Пушкіна, ім.Маяковського, МХАТі та інших. У 1986-88р.р. – головний режисер Київського молодіжного театру. З політичних мотивів був звільнений, перебував на творчій роботі.

Обирався народним депутатом України 1-5 скликань, очолював парламентський Комітет з питань культури і духовності.

У 1989- 2014 рр. — голова Всеукраїнського товариства «Меморіал» ім. В. Стуса.

У 1992 р. очолив Національну спілку театральних діячів України.

У березні 1999 р., після загибелі Вячеслава Чорновола, був обраний заступником Голови Руху.

Автор понад 600 публікацій на теми культури, політики, мистецтва; книг: «Мар’ян Крушельницкий», «Хроніка опору», «Монологи», «Парастас»; видань «Твори у 3-х томах. Слово. Театр. Життя» та фундаментальної роботи «Щоденники без купюр» у 60 томах (вийшло друком 37).

Перекладав твори Шекспіра, Мольєра, Брехта, Піранделло, Апполлінера.

Режисер понад 50 вистав: «Маклена Граса» і «Патетична соната» М. Куліша; «Ніж у сонці» — за І. Драчем; «Матінка Кураж» за Б. Брехтом; «Месьє де Пурсоньяк» за Мольєром; «Принц і жебрак» за М. Твеном; «Диктатура совісті» М. Шатрова та багатьох інших.

Режисер картини «Десята симфонія», сценарист фільму «Голод-33», автор серії телефільмів про Розстріляне Відродження.

Професор Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.Карпенка Карого.

Л.С.Танюк помер 18 березня 2016 р. внаслідок тяжкої хвороби. До його останнього дихання поруч були «два ангели», як він їх називав – дружина, відома мистецька діячка Неллі Корнієнко, і донька Оксана — театрознавець і драматург.

Олена Бондаренко, Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути