chrome firefox opera safari iexplorer

1 серпня – День пам’яті Івана Сірка

01 серпня 2020 о 06:06
indragop.org.ua

Легендарний кошовий Іван Сірко переміг у всіх своїх 65 битвах. 12 разів  Військо Запорозьке Низове обирало його   своїм отаманом. Козаки шанували його як батька і любили як брата. Його звитяжністю, мудрістю і любов’ю до рідного краю захоплювалися і соратники, й вороги.

Ніхто з-поміж українських гетьманів та отаманів не здобув стільки перемог над військом Османської Порти та Кримського ханства, як отаман Сірко. Турки з острахом називали його «Урус-шайтан» (руський диявол). Справді,   не було другого такого характерника. Не дарма ж бо про Сірка складали легенди та  пісні ще за його життя. На нього не раз чинили замахи, та все невдало.

Іван Дмитрович  Сірко народився між 1605 і 1610 роками. Помер у вельми поважному як на той час віці – мав за 70.  За однією версією, походить І.Сірко з Вінничини, зі шляхетської родини, яка мешкала в с.Мурефі. За іншою – з Мерефи, що на Слобожанщині.

Переказують, що Іван з’явився на світ із повним ротом зубів. «Добрий буде козак, — сказав на те батько. – Ворогів зубами гризтиме!»

Коли Іванові  виповнилося 12 років, до села якось увійшли запорожці. Вони розповіли  хлопцеві про Хортицю, Січ і про те, що кожен спроможний тримати шаблю, може стати козаком, аби лише пройшов визначені випробування та обов’язковий вишкіл.  Коли розказали про характерників, малий усвідомив, що й сам володіє такою надприродньою силою, тож має неодмінно рушати на Хортицю.

Його справді не брали ні куля, ні шабля. Він «виводив з того світу», зцілював тяжко поранених побратимів, яких, здавалося, врятувати вже неможливо. Миттєво переносився з одного краю степу до іншого. Водночас опинявся у різних місцях під час бою.

Навіть по смерті отаман Сірко перемагав супротивників. Свою правицю він заповів козакам, аби брали її в походи, й ті виконали його заповіт, виставляючи отаманову руку перед ворогами зі словами: «Сіркові душа і рука з нами!» 

Кошовий отаман Іван Сірко  був правдивим незалежником: виступав проти гетьманів П.Тетері, І.Виговського, Юрася Хмельницького, бо вважав, що вони – «за Польщу», а не за Україну. А після польсько-московської війни 1654-67р.р. зайняв непримиренну антимосковську позицію.

1675 р. отаман Сірко у гирлі Дніпра розгромив турецьку флотилію з харчами та припасами для Ібрагіма-паші, котрий зі своїм військом облягав Чигирин, полонив 500 турків на чолі з адміралом і визволив з полону багатьох українців.   Ібрагім-паша змушений був відступити від Чигирина і з неславою повернутися.  Козаки під проводом Івана Сірка не раз брали Перекоп, Очаків, Ізмаїл, інші міста і фортеці.  

Взимку 1657 р. турецький султан Магомед IV вирішив знищити Запорозьку Січ.  У ніч проти Різдва 50 тисяч війська, серед якого – 15 тисяч яничар та чимало кримських татар – підійшли до Січі.  Але раптом усе небо осяяв великий вогонь, при світлі якого турки опинились як на долоні.   Майже всіх яничар і чимало війська козаки перебили, татари втекли. Козаки на чолі з Сірком написали турецькому султанові веселого й вельми образливого листа – було це  якраз після Різдвяного бойовиська. Згодом художник І.Рєпін створив картину  «Запорожці пишуть листа турецькому султану».

 У 1660-х р.р. Іван Дмитрович Сірко заснував поблизу Мерефи хутір Сірківку.  Якийся час  був харківським полковником. Брав участь у повстанні 1668 р.на Лівобережжі під проводом гетьмана І.Брюховецького.  Переміг  московське військо під Охтиркою та Полтавою.  Коли Брюховецького позбавили гетьманської влади, підтримав Петра Дорошенка, втім не надовго: 1669 р. вже знову був на Запорожжі.

Підтримував стосунки з ватагом козацько-селянського повстання на Московії – Степаном Разіним, тож  московський цар звелів Сірка за будь-яку ціну схопити. У квітні 1672 р. гетьман І.Самойлович наказав Сірка заарештувати і доправити до Москви. Там його засудили до заслання й етапували до Тобольська. Проте вже через рік Сірко повернувся з Сибіру та зі своїми козаками успішно давав відсіч турецькій навалі у 1677-78 р.р.

 …Погідної серпневої днини 1 числа 1680 р. славетний отаман Іван Сірко на своїй пасіці в с.Грушівці, наслухаючи бджолине зумкотіння та вдихаючи пахощі нагрітого сонцем зела, полинув душею до Господа. Його тіло доправили на Чортомлицьку Січ, близько села Капулівки, і поховали з великими честю та шаною.

Коли комуністи затопили Каховським морем велике число сіл, і могила отаманова в Капулівці мало не опинилася під водою, його ніби додумалися перепоховати в іншій частині села Але чи перепоховали й чи саме його – достеменно не відомо.  Та, зрештою, головне – в тому, що є місце, куди можна прийти, і вклонитися, і згадати славне наше минуле...  

1 серпня, на День пам’яті Івана Сірка, кошового отамана Січі Запорозької та всього Війська Запорозького Низового, люди з усієї України і з ближчих та дальших країв поза її межами збираються до Капулівки, аби вшанувати пам’ять великого українця.

Олена Бондаренко, 

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

21 лютого

Інші дати
Ігор Шамо
1925 – український композитор. Однаково успішно виступав у цілком різних видах, формах і жанрах музичної творчості. Народний артист України. Автор музики до гімну столиці – пісні «Києве мій»
Розгорнути
Володимир Малик (Сиченко)
1921 – український письменник, автор пригодницьких та історичних творів: «Посол Урус-шайтана», «Фірман султана», «Чорний вершник», «Шовковий шнурок», що склали тетралогію «Таємний посол»; «Князь Кий», «Черлені щити» та ін.
Розгорнути
Міжнародний день рідної мови
«Рідна мова дається народові Богом, а чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів». Василь Захарченко
Розгорнути
Народився Дмитро Нитченко (Чуб)
(1905, м. Зіньків Полтавської обл. - 1999) - український письменник, педагог, громадський діяч. Активний представник української діаспори в Австралії. Автор збірки оповідей "Живий Шевченко", книжок "Стежками пригод" та "Слідами Миклухи-Маклая", багатьох оповідань, віршів, нарисів про подорожі.
Розгорнути
Народився Вікентій Хвойка
(1850, с.Семин, Чехія - 1914) - український археолог чеського походження. Відкрив пам'ятки трипільської культури в селах Трипілля, Жуківці, Стайки на Київщині, зробив класифікацію пам'яток і встановив час її виникнення (4–3 тис. до н. е.).
Розгорнути
Народився Дмитро Мілютенко
(1899, м. Слов"янськ - 1966), український актор, народний артист СРСР. Ролі: Пузир ("Хазяїн" Карпенка-Карого), Хлопов ("Ревізор" Гоголя), Часник ("В степах України" Корнійчука).
Розгорнути

Новини Дивитися всі