Святий мученик Євстафій Мцхетський походив з роду перських жерців-вогнепоклонників і носив до Хрещення ім'я Бгробандав. Батько і брати його, служителі зороастрийского культу, намагалися зробити Бгробандава язичницьким жерцем, але безуспішно.
У царювання грузинського царя Гурама Куропалата у віці тридцяти років він переселився з перського села Арбукеті (поблизу міста Ганракілі) в древню столицю Грузії, місто Мцхета. Гроші він заробляв шевським ремеслом.
Святий Євстафій став часто відвідував Мцхетський собор, де християнське богослужіння наповнювало його душу невимовним захопленням.
Архідиякон Самуїл майбутній Католикос-Архієпископ Самуїл IV, помітивши духовну прихильність перса-язичника, розповів йому про християнське віровчення. Увірувавши в Христа, Бгробандав прийняв від архідиякона Самуїла оглашення, а через деякий час, коли Самуїл став Католикосом, прийняв від нього Хрещення з ім'ям Євстафій. Євстафій взяв собі дружину-християнку і вів життя благочестиве, сповнене всяких чеснот.
Його одноплемінники-перси, що жили в Мцхеті, не зумівши схилити святого Євстафія до повернення в огнепоклонство, домоглися того, що перський глава міста відправив його в Тбілісі до Арванд-Губнабу, сатрапу (наміснику) перського шаха Хозроя Нушірвана. Разом зі святим Євстафієм на суд сатрапа були відправлені також інші перси, які прийняли християнство: Губнак, Багдад, Панагузнас, Перозав, Зармі і Стефан. Двоє з них, Багдад і Панагузнас, під страхом смерті відреклися від Христа.
Святий Євстафій і решта сповідників з честю винесли шестимісячне ув'язнення в темниці і за клопотанням Католікоса Самуїла IV і грузинської знаті були звільнені. Новий сатрап Грузії, за наклепи колишніх ворогів святого Євстафія, наказав привести його, вимагаючи зречення від віри Христової і повернення до вогнепоклонства. Святий Євстафій відповідав з гідністю: "Чи можу залишити Творця всіх і кланятися Його творінню? Не буде цього ніколи! Чи не сонце, місяць і зірки суть боги, але Бог створив сонце для дня, а місяць і зорі, щоб вони сяяли у темряві ночі ... І вогонь не є Божество; бо вогонь виробляється людиною і людиною ж погашається ".
За наказом сатрапа святий Євстафій був обезголовлений 29 липня 589 року. Перед прийняттям мученицького вінця він схилив коліна і підніс молитву, просячи у Господа, щоб його тіло після кончини було поховали за християнським звичаєм в місті Мцхета. Страстотерпець почув Голос: «Нічим не будеш обділений від мучеників, ні благодаттю, ні зціленнями, про своє тіло не журися, бо буде так, як ти просиш». Тіло святого Євстафія, кинуте вночі на полі, було перевезено християнами до Мцхета і з великою честю покладено під престолом Мцхетского собору Светіцховелі. Католикос Самуїл IV встановив йому пам'ять 29 липня, в день славної кончини святого мученика.
