chrome firefox opera safari iexplorer

12 cерпня народився Андрій Бобенко – один з перших українських поетів-робітників

12 серпня 2020 о 15:41
ukrlit.net

Андрій Михайлович Бобенко (Бібик) народився  1854 р. в с. Добренька Костянтиноградського повіту Полтавської губернії (нині Красноградський район Харківської області), в родині селянина-бідняка.

Шестирічним Андрійко втратив маму. Батько невдовзі одружився вдруге, до хати прийшла мачуха – жінка владна, сварлива і до пасинка дуже лиха. Згодом Андрій у вірші «Було» напише:

Раз я малим колись тікав,

Побила мачуха сердита.

По полю мокрому блукав

І віддощуховавсявжиті

Десятирічного Андрійка батько віддав за 20 карбованців на чотири роки у наймити до крамаря:   

Я виріс в наймах,

Мов не знав

Ніколибатьківського дому,

І даром хліба не давав

Ніхтой нідемені малому.

У 17 років Андрій дістався Одеси. Найнявся кочегарити на океанських пароплавах. Вдалині від рідного краю почав віршувати – українською.

Якось поезії юнака потрапили на очі капітанові  пароплава Л.Гаврилову. Той розгледів у хлопця талант до віршування і принагідно познайомив з одеськими літераторами. Вони ж допомогли Андрію з роботою в залізничному депо, сприяли його самоосвіті.   

Андрій Бобенко склав іспит на звання народного вчителя. Перші вірші надрукував  1883р. в альманаху  Михайла Старицького «Рада». Відтоді друкувався у журналах та альманахах  «Нива», «Зоря», «Дзвінок», «Діло», «Вік», «Акорди», «Українська муза»; в «Літературно-науковому віснику».

Видав поетичну збірку «Перевесло», книги прози  «Старий токар», «В череві кита», «День причастя».  

На творчість А.Бобенка великий вплив мали поезії Тараса Шевченка. Це добре простежується у найвідоміших його віршах : «Бурлака», «Лірник», «Марні сльози», «Багата кутя». 

Виявив себе поет і тонким ліриком, як от, скажімо,  у вірші «Розсердилось море бурхливе…»:

Ніщо не вгамує так моря,

Як тиха та ясна година, —

Ніщо не вгамує так серця,

Як милої ласка єдина.

Помер А.М.Бобенко у 1920 р. 

В листопаді 1919 р., незадовго до смерті, він написав поетичний заповіт, рядки якого й досі не втратили своєї актуальності:    

Здається, скоро я покину

Все, щолюбив, для чого жив,

Сім 'ю, народ свійУкраїну,

Все, чим на світі дорожив.

А вам, братимоїідіти,

Даю маленький заповіт:

Шукайтевсюдиправдисвіту,

Бо в світі правда,

в правдісвіт.

_______________

 Підготувала Олена Бондаренко,

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути