prostir.museum
Восени 1929р.
п’ятьох лікарів, викладачів Київського медичного інституту, заарештувало ОГПУ у
«справі Спілки визволення України».
Одному з арештантів – найстаршому – щойно виповнилося 60 років. Це був
завідувач кафедрою гістології та ембріології професор Олександр Черняхівський.
З-поміж цих
п’ятьох, як і взагалі з-поміж більшості «учасників» сфабрикованої справи, лише
Черняхівському вдалося «втекти» від розстрілу чи загибелі в таборах. Йому
дозволили померти у душевних і тілесних муках на волі.
О.Черняхівський був вченим найвищого європейського рівня,
знаменитістю у світових наукових колах.
Під час обшуку в нього виявили праці нобеліата,творця нейробіології Сантьяго Рамона-і-Кахаля з дарчими написами. І ці книги,
й праці самого професора Черняхівського зникли без сліду. А в Київському державному
архіві дивним чином «загубилися» всі документи, що мали стосунок до життя і діяльності науковця.
Це був час, коли Великий Терор лише проходив репетицію, а тодішні владці ще
намагалися «зберегти обличчя» перед західним світом. Тож ученого зі світовим
ім’ям та його дружину, Людмилу Старицьку- Черняхівську, доньку видатного
українського драматурга, засудили «тільки» до п’яти років, і то заслання, й то
не у снігах Воркути, а в Донецьку (на той час – Сталіно). Ще й дозволили працювати за фахом: у новопосталому
медінституті дали змогу створювати кафедру гістології. Щоб
згодом знищити всю родину…
Олександр Григорович Черняхівський народився у 1869 р. в
с.Мазепинцях Васильківського повіту Київської
губернії, в родині парафіяльного священика.
Троє братів
Черняхівських були надзвичано обдарованими, а батько спромігся дати синам добру
освіту. Тож Михайло та Євген стали відомими хірургами, а Олександр досягнув
висот у теоретичній медицині.
1893р. О.Черняхівський закінчив медичний факультет Свято-Володимирського
університету. Починаючи з 1894р.,
викладає у Київському Університеті, затим – у Медінституті; працює лікарем-неврологом
у київському військовому шпиталі.
1910 р. з’явилася перша з
численних праць Черняхівського у
царині нейробіології – стаття про мультиядерні нейрони, сигналізатори болю та
запального процесу. Це був прорив у медичній науці. Саме зв подібні розробки
іспанський вчений С.Рамон -і-Кахаль отримав Нобелівську премію.
Від 1918 р. О.Г.Черняхівський — професор кафедри
гістології, за шість років – керівник цієї
кафедри.
Потім були вже згадувані арешт, заслання до Сталіно, робота
в місцевому медінституті. Звідси 1934р. О.Г.Черняхівський вийшлов на пенсію.
Подружжя повернулося до Києва. Зусиллями президента АН УРСР О.Богомольця
«неблагонадійного» професора приймають на роботу в Інститут клінічної
фізіології.
Це був короткий час наукової праці й улюбленого заняття
перекладами: Г.Гайне, Ф.Шіллер… Час дуже відносного затишшя – перед
бурею... О.Г.Черняхівський, змучений, вибитий з колії трагічними подіями в
родині, помер у Києві 22 грудня 1939р.
Доля, що
спіткала рідних великого вченого – дружину та доньку — справді страшна. Мученицькою
смертю загинула донька – поетесв Вероніка Черняхівська. 1929р. її, як і батьків,
заарештували у «справі СВУ», але невдовзі звільнили. А на початку січня 1938-го заарештували знову.
Внаслідок звірячих катувань у Лук’янівській в’язниці жінка збожеволіла. 22
вересня 1938р. Вероніку Черняхівську за обвинуваченням у «шпигунстві на користь
Німеччини» засудили до страти.Вирок виконано того ж самого дня. Батькам збрехали,
що доньку заслано до Сибіру, й 72-річна Людмила Михайлівна посеред лютої сибірської
зими шукала доньку в таборах…
Саму Людмилу
Старицьку-Черняхівську, письменницю, перекладачку, драматурга, членкиню Української Центральної Ради - заарештовували тричі. Востаннє — 20 липня
1941р., коли під Києвом вже тривали бої. Тоді до оселі Людмили Михайлівни
вдерлися енкаведисти, вчинили трус, відібрали паспорт і архів листувань. Потім
Людмилу та її сестру Оксану Стешенко
вантажівкою доправили до Харкова. Засудили за обвинуваченням у
«антирадянській діяльності», й у «телячому»
вагоні повезли до Казахстану, відбувати строк. Дорогою 73-річна Л.М.Старицька-Черняхівська
померла. Ні дата її смерті, ні місце
поховання невідомі.
На плиті над
могилою великого українського вченого О.Г.Черняхівського на Байковому кладовищі
викарбувані, на прохання дружини, її слова: «Радість,щастя, життя моє…»
Підготувала Олена Бондаренко
