svoboda-news.com
«Кожен горить на віку, як уміє,
Інший хвилину, а інший – весь вік,
Тільки б не скиглив, тільки б хай діяв!
Тільки б знав твердо, що він – чоловік!»
С.Караванський
Святослав Йосипович Караванський народився в Одесі, в родині інженера. Рідною мовою батьків Святослава була українська, якою вони нерідко говорили між собою, за що сусіди прозивали їх «петлюрівцями».
1938р. юнак закінчив середню школу. Навчався в Індустріальному інституті та на заочному відділенні Інституту іноземних мов.
Школярем почав писати вірші та оповідання. У студентські роки захопився перекладацтвом.
1940р. залишив навчання і записався добровольцем до армії, щоб після служби вступити на філологічний факультет університету. Влітку 1941р. в Білорусі частина, де служив Караванський, потрапила в німецьке оточення. С.Караванському вдалося уникнути полону, на початку 1942р. він повернувся до Одеси, вступив на літературний факультет університету. Увійшов до молодіжного гуртка ОУН, організував видавництво української літератури «Основа».
У липні 1944р.Караванського заарештували. Слідчий запропонував Святославу свободу в обмін на співпрацю з «органами» в якості «сексота», але він відмовився.
1945 р. трибунал Одеського військового округу засудив Святослава Караванського до 25 років позбавлення волі – як «українського буржуазного націоналіста». Відбував строк на Колимі, в Тайшеті, у Мордовії. Після смерті Сталіна, коли режим трохи пом’якшився, С.Караванський у зоні перекладав з англійської – Шекспіра, Бернса, Кіплінга…
У грудні 1960р., після 16 років і 5 місяців неволі, Святослава Караванського амністували. Повернувся до Одеси. Працював механіком з ремонту обчислювальних машин, перекладачем у газеті «Чорноморська комуна», позаштатним кореспондентом журналу «Україна». Щоправда, працедавці, дізнавшись про його минуле, одразу звільняли.
Однак у творчому сенсі для письменника це були плідні часи: він багато перекладав, у тому числі – роман Ш.Бронте «Джейн Ейр»; підготував до друку книгу «Біографія слів», збірку гуморесок і фейлетонів, закінчив роботу над унікальним «Словником українських рим» (60 000 римованих пар слів, які підібрав сам).
1962р. Святослав Караванський вступив на заочний підвідділ філологічного факультету Одеського університету. За рік перед тим одружився з Ніною Строкатою.
У 1965р. С.Караванський розгортає активну боротьбу за викладання українською мовою. Тоді за новим «Законом про мову» російська стала мовою викладання у вищій школі, а в середній вивчення української мови провадилося за бажанням батьків (можна було написати заяву про відмову вивчати українську). Протестуючи проти русифікації навчальних закладів, Караванський пише статтю «Про одну політичну помилку». Стаття вийшла у Самвидаві. Тоді ж він звертається письмово до прокурора УРСР Ф.Глуха з вимогою притягнути до кримінальної відповідальності міністра освіти Ю.Даденкова. Лист лунає на «Голосі Америки» та Радіо Свобода.
«Як я міг бути щирим прихильником деспотичної влади, коли сам належав до категорії приречених на знищення? «Ліс рубають – тріски летять»: так пояснювали щирі «совєтські громадяни» трагедію Голодомору. А коли «тріска» має розум, хіба аплодує вона своїм рубакам? Я не аплодував…», — скаже якось Караванський в одному з інтерв’ю.
До Святослава Йосиповича приходять з обшуками, але нічого не знаходять. Він пише протести до всіх державних органів та передає їх до посольств Польщі й Чехословаччини.
13 листопада 1965р. Святослава Караванського просто серед вулиці заарештували. За поданням КДБ тодішній генпрокурор СРСР Р.Руденко опротестував амністію, і Караванського без суду доправили «досиджувати» решту 25-річного терміну: майже 9 років таборів суворого режиму.
У «Владімірському централі» Святослав Караванський зібрав свідчення в’язнів — учасників та свідків розстрілу польських офіцерів у Катині й написав статтю, яку мав намір передати на волю.
Влітку 1969р. його заарештували у в’язниці й засудили ще на 5 років тюрми і 3 роки таборів суворого режиму.
Ніну Строкату-Караванську раз по раз викликають до КДБ, «радять» розлучитися з чоловіком-дисидентом. Вона навідріз відмовляється. У грудні 1971р. її арештовують і засуджують до 4 років таборів.
1979р.Святослав Караванський приєднується до Української Гельсінської групи.
Після 31 року неволі С.Караванського нарешті звільнили. У листопаді 1979р. подружжя виїхало до США.
Письменник бере активну участь у науковій та громадській діяльності. Пише й оприлюднює низку мовознавчих праць. Разом з дружиною працює на Українському радіо та в газеті «Шлях перемоги».
1993р. в Києві вийшов друком його «Практичний словник синонімів української мови», 1998-го — «Російсько-український словник складної лексики».
С.Й.Караванський помер 16 грудня 2016р. в Балтиморі (США), у віці 96 років.
Він застав чимало подій, у тому числі й останні: Революцію гідності, анексію Криму, війну на Донбасі. Його роздуми про ці події – точні, пророчі – ґрунтуються на глибокому знанні історії та достеменному проникненні у психологію ворога: «Гібридна війна – це не бліцкриґ. Її розраховано на роки, а то й на десятиліття. Помаленьку доводити жертву до руїни, а тоді захопити її голими руками. Шибздик продумав усе, і не буде поки що міняти тактики. Як він може міняти СВІЙ винахід, коли цей винахід дав йому Крим, посадив бандитів Донбасу за один стіл з панею Меркель і паном Олландом, а в перспективі, як премію, обіцяє Україну…»
А це – застереження для Західної Європи:
«РФ – Росія сьогодні – це фашистська держава, подібна до ІІІ Райху Гітлера. Рейхстаг ІІІ Райху не мав опозиційних партій. У російській Думі – так само. ІІІ Райх мав одного фюрера – керівника держави. Те саме й у РФ. ІІІ Райх мав одну ідеологію, ніби віру, викладену у книзі Гітлера «Майн Кампф». РФ має попа Кирила, який ширить у державі одну ідеологію «Русскій мір». Росія далека від демократії, як небо від Землі. Росія далека від ціннощів Європи й Америки, від ціннощів справедливости, гуманізму й верховенства права. Росія розколює Європу. Європейці, будьте пильні!»
І про майбутнє:
«Зараз іде війна. Але вона рано чи пізно скінчиться. Росія не виграє цієї війни. Позаземні сили не допустять цього…»
(Фото: Ігор Длябога)
Підготувала Олена Бондаренко
