chrome firefox opera safari iexplorer

20 січня — Івана Хрестителя

20 січня 2021 о 06:49
inlviv.in.ua

Повна  назва цього свята — Собор Предтечі та Хрестителя Господнього св. Івана Хрестителя. В народі -  Івана Хрестителя чи Івана Бражника.

Іван  народився в сім'ї Захарії — пророка і  священика Єрусалимського храму, та Єлисавети — рідної тітки Діви Марії. Батьки Іванові на той час були досить поважного віку і вже не сподівалися мати дітей, тож неймовірно зраділи синові й дали обітницю присвятити його служінню Богові. 

Господь послав святого Івана Предтечу (що означає – Того, хто йде попереду) людям, щоб підготувати їх до приходу Ісуса Христа. Він проповідував пришестя Ісуса і вказав місце, де люди його побачать – у Віфаварі над рікою Йорданом. Саме св.Іван оголосив людям, що зібралися у величезній кількості біля ріки: «Він стоїть серед нас!» Саме він охрестив Ісуса, діставши  серед людей ім’я Хрестителя.     

В українців це свято має ще одну назву — Посвятки. Цього дня господар встає ранесенько, пригощає  худобу і всіх свійських тварин хлібом-сіллю, який  тримали під образами від  різдвяного Свят-вечора. Вважається, що від цього  пригощання худібка добре плодитиметься.

На Івана Хрестителя закінчуються різдвяні свята: «Іван Предтеча бере свята на плечі». Віднині починаються М’ясниці, сватання та весілля. Вже дозволено їсти скоромне, та й чарчину вихилити (звідси і назва – «Іван Бражник»).

Жінки та дівчата, які ховали свої починки —  шиття-вишивання —  від Різдва до Івана («щоб лихий ниток не плутав»), дістають свою роботу, переглядають та готують її. Молодиці — родички чи сусідки — збираються у шинку при чарці, гомонять, примовляючи: «Тільки й притики, що починки превеликі!» Відтепер настають жіночі вечорниці з починками, співами, оповідками.

За народними звичаями, жінкам та дівчатам не годилося під час Різдва та Водохреща ходити по воду, й це робили чоловіки та парубки. А от чоловікам від Різдва до Івана Хрестителя – поки вода не освячена — зась було навідуватися до корчми. На Івана жінки ставили чоловікам могорич – за те, що воду носили. 

Після Івана починаються роботи:«Після Предтечі хто не робить, того б’ють у плечі». Якщо під час Святок лише розважалися, то відтепер на вечорниці  ходили з роботою: шиттям, вишиванням, прядінням.

Існує чимало народних прикмет, пов’язаних із цим днем.

Наприклад, якщо увечері на Івана – повня, то навесні буде велика повінь, річки дуже розіллються.  

Якщо 20 січня заметіль — на Масляну буде вітряно і сніжно.

Коли цього дня дощить, сніжить  чи нависає  туман — буде багатий врожай хліба.

Ясна погода – до посушливого  літа. Похмура чи сніжна – літо буде звичайним.

Є й дещо чудернацькі прикмети. Скажімо, на Івана не можна вмиватися, бо хтось обдурить. Або ж коли цього дня в оселі побачиш мишку – матимеш поповнення в родині.

Розділи: Традиції

7 березня

Інші дати
Микола Зінчук
1925 р. –  відомий фольклорист, збирач українських народних казок, казкар, історик, педагог. Зібрав, упорядкував та літературно опрацював збірку «Українські народні казки» в 40 т.  
Розгорнути
Народився Володимир Дахно
(1932, м. Запоріжжя – 2006) - український кінорежисер і художник-аніматор. Створив 23 стрічки, серед яких анімаційна серія «Козаки» та анімаційний фільм «Енеїда».
«Мій почерк – український… "Козаки..." допомогли усім в усіх усюдах українську анімацію одразу ідентифікувати, бо вони були колоритні й незвичайні. Можна сказати, що це була підтримка національної анімації.». (Володимир Дахно).
Розгорнути