chrome firefox opera safari iexplorer

27 січня – 182 роки від дня народження автора українського Славня

27 січня 2021 о 06:59
uk.wikipedia.org

Павло Чубинський був талановитим етнографом, журналістом, правником.  Брав участь у національному русі на Правобережжі. Й залишився навіки в українській історії як автор нашого  Славня  – «Ще не вмерла Україна». 

Павло Платонович Чубинський народився 1839р. у невеликому хуторі поблизу Борисполя на Київщині, в родині українського шляхтича. Батько Павла пишався своїм давнім козацьким походженням: в околиці містечка був похований пращур славного роду – козак Іван Чуб.  

Навчався Павло у Другій Київській гімназії, затим – на юридичному факультеті Петербурзького університету, який закінчив 1861р. й дістав ступінь кандидата юридичних наук.

Навчаючись в університеті, П.Чубинський був одним з найактивніших  учасників української громади, дописувачем журналу «Основа». Під час зустрічей громадівців познайомився з відомими діячами української культури -  Т.Шевченком, М. Костомаровим, П. Кулішем. Тарас Григорович став для Чубинського духовним світочем, вчителем у житті й творчості. 

Наприкінці жовтня 1862р. Павла Чубинського вислали до Архангельської губернії, під поліційний нагляд – «за шкідливий вплив на розум простолюду». Тут Чубинський працює слідчим,  секретарем  у статистичному комітеті, редагує місцеву газету, служить чиновником з особливих доручень при губернаторі. Протягом семи років заслання П.Чубинський робить кілька важливих наукових досліджень. 

1869 р. науковцеві було дозволено повернутися до України. Він очолив етнографічно-статистичну експедицію на Південно-Західних теренах, яка досліджувала Київську, Волинську, Подільську губернії, частину Мінської, Гродненської, Люблінської, Седлецької, а також  територію в Бессарабії, де мешкали українці.  У підсумку експедиції з’явилися сім томів дослідження «Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-русский край», які вийшли друком у 1872-79р.р. в Петербургу. Видання увібрало унікальні етнографічні та фольклорні матеріали: казки, легенди, обрядові пісні, описи одягу, звичаїв, говірок тощо. Композитор Микола Лисенко долучився до цього видання, поклавши на ноти обрядові  пісні. 

П.П.Чубинський ініціював створення  Київського Південно-Західного відділу Імператорського Російського Географічного Товариства, яке почало працювати у 1873р., й через два роки очолив його. 

Саме він запропонував провести одноденний перепис мешканців Києва, який і відбувся 2 березня 1874р. під його керівництвом. 

Він був надзвичайно активним у громадському житті, одним з кращих представників українських науки і культури.

А ще Павло Чубинський писав вірші, особливо у молоді роки. 1871р. в Києві вийшла друком збірка його поезій «Сопілка Павлуся» — щоправда, без прізвища автора.  Ліризм і щирість творів привабили увагу читачів. 

У квітні 1879р. Павло Чубинський вийшов у відставку і повернувся до родинного хутора. Наступного року тяжка недуга прикувала  його до ліжка. Помер П.П.Чубинський 26 січня 1884р., за день до свого 45-річчя. 

Переповідають, що вірш, який став складовою  національного Гімну, Павло Чубинський створив протягом півгодини – восени 1862р. в Києві, на Великій Васильківській, 122, у будинку купця Лазарєва, в якого винаймав житло. Під час зустрічі у квартирі  Чубинського сербські студенти заспівали патріотичну пісню, в якій були слова: «Серце биє, кров ся лиє за нашу свободу». Господар, глибоко вражений твором, вийшов з кімнати і за короткий час повернувся, тримаючи в руці аркуш паперу з текстом…

Уперше вірш був оприлюднений у грудневому числі часопису «Мета» 1863р. і набув великої популярності. Захопився текстом і о.Михайло Вербицький – відомий у краї композитор. Він написав музику до твору, і вперше пісня – слова та ноти —  побачила світ 1865р. 

(Слід сказати, що автор тексту був висланий, за особистим наказом шефа жандармерії кн.Долгорукова,  до Архангельської губернії — про що ми вже згадували -  з формулюванням «за шкідливий вплив на розум простолюду» саме після появи вірша «Ще не вмерла Україна». ) 

Перше публічне виконання пісні «Ще не вмерла Україна…» відбулося 10 березня 1865р. в Перемишлі — на завершення концерту, присвяченого Тарасові Шевченку. На платівку вперше її записали в кельнському відділенні музичного видавництва «Грамофон» у жовтні 1910р. – виконував її відомий український оперний співак Модест Менцинський .

 Під час Української Революції 1917-20 р.р. пісня «Ще не вмерла Україна…» виконувалась як Державний Гімн УНР та ЗУНР. У червні 1917р. відоме американське видання The New York Times оприлюднило інформацію про затвердження офіційного перекладу Гімну України.

 15 січня 1992р. Верховна Рада України затвердила музичну редакцію Гімну, а 6 березня 2003-го – текст «Ще не вмерла України ні слава, ні воля…»

Олена Бондаренко, Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

15 травня

Інші дати
Микола Країнський
1869 –  український психіатр і психолог. Відомий працями з патології епілепсії. Першим висунув гіпотезу про захисний характер епілептичного припадку, під час якого в організмі руйнуються накопичені отруйні речовини.
Розгорнути
Микола Соловцов (Федоров)
1857 –  театральний діяч, драматичний актор, режисер; фундатор першого стаціонарного театру у Києві (1891 р., тепер Національний академічний театр руської драми імені Лесі Українки).
Розгорнути
Народився Віктор Васнецов
(1848, с. Лоп'ял, Росія - 1926) - російський живописець. Один із авторів розписів у Володимирському соборі в Києві
Розгорнути
Народився Панас Саксаганський (Тобілевич)
(1859, с. Кам»яно-Костувате, Миколаївська область – 1940), український актор, режисер, драматург і педагог школи М.Кропивницького, корифей українського побутового театру.
«Сцена…— мій кумир, театр — священний храм для мене!» (Панас Саксаганський)
Розгорнути
Народився Михайло Булгаков
(1891, м. Київ - 1940) – письменник, драматург і театральний режисер. Автор романів «Біла гвардія», «Майстер і Маргарита», «Собаче серце».
«Ах, які зірки в Україні. От майже сім років живу в Москві, а все ж таки тягне мене на батьківщину. Серце щемить, хочеться іноді болісно в поїзд… і туди. Знову побачити яри, занесені снігом, Дніпро… Немає красивішого міста на світі, ніж Київ». (Михайло Булгаков)
Розгорнути
Народився Павло Скоропадський
(1873, м. Вісбаден, Німеччина - 1945) - український громадський, політичний і військовий діяч, гетьман Української Держави у 1918 році.
Розгорнути
Народився Ілля Мечников
(1845, с.Мечнікове Харківська область - 1916) - український науковець, один з основоположників еволюційної ембріології, порівняльної патології, імунології і мікробіології. Лауреат Нобелівської премії з медицини та фізіології 1908 року «За вивчення імунної системи».
Розгорнути

Новини Дивитися всі